З життя
Завжди мирне спілкування з тещею без дружнього тепла.

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але й ніколи між нами не було особливого тепла. Все змінилося після того, як свекруха подарувала нам дачу.
Батьки мого чоловіка мають дачу. Вони вирішили передати її нам, бо вже не мали ні сил, ні здоров’я доглядати за садом. Свекруха обожнювала свої грядки — огірки, помідори, яблука — все це вона вирощувала, закладала в банки і роздавала сусідам. А тепер усе це лежить на моїх плечах.
Тепер у нас є дача: місце для смаження ковбасок і відпочинку у вихідні. Але була одна деталь — я не хотіла працювати в городі, тому вирішила зробити квітник. Ми заробляємо досить, щоб купувати продукти на ринку чи у супермаркеті. Ми повністю відмовилися від овочевих грядок, посадивши натомість газон і зробили великий двір.
Одного разу свекруха приїхала подивитися на наш сад, і не побачила там овочів і фруктів. Я почула на свою адресу стільки різноманітних слів, що була вражена. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію робити, і взагалі все навколо руйную.
Нещодавно чоловік завітав до свекрухи і запитав про її квашені огірки. Вона ж витягла йому банку з висушеними квітами і сказала, що ось, стільки залишилося від її смачних огірків.
До того ж, додала, щоб він узяв банку з собою і пригостив дружину та онуків, бо мені надто тяжко дбати про грядки, тож нехай їдять те, що я виростила.
Я була шокована таким вчинком свекрухи і мені було важко стриматися. Свекруха вирішила, що знову хоче дачу для себе, знову викопає грядки і засадить овочі. Не знаю, що робити у такій ситуації. Я все запланувала, але, виявляється, замість садка і басейну для дітей у нас будуть грядки…
