Життя
Жінка не цінувала свого терплячого чоловіка, поки не сходили на День народження до його друга
Марину дратував її чоловік. Він був таким скромним, мимрив, сюсюкався з нею, боявся образити. А її це дратувало. Вона хотіла грубого владного чоловіка поруч. Друзі покликали на День народження. Вона вже хотіла тарілку розбити об стіну.
ЇЇ чоловік був досить симпатичним хлопцем. Вона теж нічого, доглянута, в шубі, з дорогими прикрасами… Пішли вона на свято. Чоловік подруги жартував, добре себе почував, а її це дратувало! Вона =рахувала хвилини до повернення додому.
Вона хотіла саме такого чоловіка, а не цього, що мимрить. Але тут подруга щось сказала і її чоловік різко поставив її на місце перед усіма гостями…
Вийшли вони та попрямували додому. Повітря було свіже після дощу. Було темно, і тут з кущів до них полетіли назустріч троє і попросили закурити.
Це були грабіжники. Вони хотіли забрати у пари дорогі речі. Чоловік підкорився їх волі і вже був готовий знімати годинник. Але тут дружина закричала на бандитів!
Вони почали вже зачіпати її, але тут чоловік, не витримавши, здається, перший раз в житті, закричав хрипким голосом і вдарив одного з них.
Марина тихенько відсунулася назад і встала за спиною у чоловіка. Чоловік її славно провчив злодюжок. Дружина не могла повірити в таке.
Вона стояла і мовчки посміхалася. Вперше вона відчула себе захищеною і в надійних руках.
Ті відразу ж розбіглися…
Вони взялися за руки, як в перший раз, в молодості і пішли додому.
Вранці вона прокинулася і побігла на кухню. Марина пекла млинці, готувала салатик, який чоловік любить…
Вона була така щаслива, що навіть розпечену олію, яка «вистрілила» в її руку, не змогла порушити її гармонії.
Чоловік прокинувся і пішов відразу на кухню, у будинку стояв смачний запах млинців. Вона йому навіть чай заварила…
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.
**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...
The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet
A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.
Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....
That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.
When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...
That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.
That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...
On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection
**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...
On the Margins of Me-Time: Reflections on Personal Space and Self-Care
**On the Margins of Me-Time** Not long ago, an old mate came round for a cuppa, and we sat nattering...
Leave Her Here to Die in the Snow!” They Said, Abandoning the Old Woman. Little Did the Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back.
“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snow. The fools didnt realise the...