З життя
Життя переповнене сюрпризами

Життя це дивовижний сон.
Марічка була одружена всього чотири роки, а потім чоловік пішов, залишивши її з донечкою. Більше вони ніколи не бачились. Та й за ті роки він ледве бував вдома десь гуляв із товаришами.
Вона звикла до самотності, працювала на двох роботах заради доньки Соломії. Дівчинка вчилася добре, і ось незабаром вже виросла, вийшла заміж.
Мамо, їду до Києва. Вступатиму на заочне, працюватиму тобі буде легше, сказала донька і поїхала.
Соломія всього досягла сама. Весілля було у Львові. Марічка приїхала на свято залишилася задоволена. Зять сподобався, донька щаслива, гуляли від душі. Потім усе йшло добре, та ось у серці дедалі частіше завязувався вузол туги.
Як швидко моя Соломійка випорхнула з гнізда Вже й онук є, але вони далеко. Дім спорожнів, наче й сенс життя зник. Поки працювала ще нічого, а от посаду скоротили, і нудьга насунула. Тепер треба шукати нову роботу.
Ходила, розглядала вакансії, але варто було згадати про вік відмовляли. Дзвонила доньці, скаржилася:
Так, Соломійко, розумію кому потрібні старі жінки на роботі?
Мам, та ти що! Яка ти стара? обурилася донька. Ти ж у мене красуня! А от порада знайди чоловіка. Познайомишся і життя зміниться.
Що ти вигадуєш? У молодості на них не дивилась, а тепер і тим більше, Марічка рішуче закрила тему. Ні, донечко, про це й мови не йде.
Якщо чоловік не потрібен, то полюби себе. Ти ж про себе й не дбаєш. Жити тобі ще довго, тож давай, мудро відповіла донька, і мати здивувалася її словам.
Марічка потрохи підробляла, доки не вийшла на пенсію. І знову згадувала розмову з донечкою:
Де ж знайдеш гарного чоловіка у такому віці? Здаля легко казати.
Навіть якщо він і неодружений, то оброс дітьми, онуками, нерухомістю. А є й такі, що шукають собі прибиральницю.
Вона не мріяла про шлюб. Хіба що знайти товариша до кіно сходити, у ліс по гриби.
Ні, вирішила вона. Я вже ціную свій вік і не хочу витрачати час на якогось чужого дядька. Треба чимось зайнятись. Соломія права треба полюбити себе.
Якось зустріла колишню однокласницю Олену біля магазину.
Марічка, це ти? Привіт!
Привіт. Невже не пізнаєш? усміхнулася вона.
Пізнала, добре виглядаєш, промовила Олена, а Марічка подумала, що та теже сяє.
Олено, та ти вся щаслива! Хіба ж не важко самій? Чоловік же давно пішов.
Знаєш, спочатку було важко. Але я знайшла заняття танці. Це так чудово, навіть не уявиш! Приходь до нашого клубу, у нас гарний колектив. Ти ж завжди любила танцювати.
Так, любила. Думаю, прийду. Дякую, що підказала. Я от вишивкою почала займатися, часу багато.
Марічка почала танцювати, вишивати, а ще іноді ходила у парк на дискотеки для тих, кому за Життя заіскрилося, вже не було нудьги, скрізь спілкування. Але додому поверталася сама. Пригод не шукала, але відчула смак життя зрозуміла, що значить любити себе. Пізно? Нічого, це все одно чудово.
У Соломії була алергія на шерсть, тож Марічка ніколи не заводила кішку, хоча дуже хотілося. З дитинства любила їх, і ось, залишившись самотньою, взяла собі кота Тимоша. Він сам прийшов до неї на килимок під дверима ще кошеням. Виріс пишний, гарний кіт, ходить за господинею, а вона пестить його, а він муркотить у відповідь. Іноді виносила його на руках сусіди дивилися, комусь подобалось, комусь ні.
А хто не любить хай не дивляться, казала двірничиха. У мене теж кішки є, і не одна, і бездомних годую.
Марічка жила на першому поверсі. Одного дощового дня вона дивилася у вікно, коли раптом почула стук. Двірничиха стукала палицею.
Чуєш, Марічко, біля твоїх дверей на килимі хтось лежить. Сусідка казала.
Вона метнулась до дверей, відчинила і завмерла. На килимі лежав чоловік у жахливому стані. Брудний, обличчя прикрите кепкою. Він підтягнув коліна до грудей і тремтів від холоду. Марічка спочатку злякалася, але не почула запаху алкоголю.
Гей, вставайте! Знайшли місце для відпочинку? чоловік зсунув кепку.
Не проганяйте Я нічого поганого не зроблю. Трохи відігріюсь, допоможіть
Вона розгубилася. Могла просто зачинити двері. Але ж бездомних кішок годувала, а тут людина
Можете встати? Заходьте, зігрійтеся.
Він, тримаючись за стіну, підвівся і увійшов.
Ідіть у ванну. Зараз принесу чисті речі зятя, а ці викину.
Він мився довго, потім вийшов у футболці і штанах. Вона оглянула його вищий за середній зріст, стрункий, з просіччю. Але обличчя змарніле, оІ тоді вона зрозуміла, що найбільші дива трапляються саме тоді, коли їх зовсім не чекаєш.
