З життя
Життя після розлучення: несподіваний спадок від батька до сина.
Мій чоловік був п’ятирічним хлопчиком, коли його батьки розлучилися. Увесь цей час ми вірили, що тесть залишив квартиру дружині, але щойно виявили, що насправді квартира належить сину. А свекруха всі ці роки мовчала. Жила в чужій квартирі стільки років. А Петро не хоче псувати стосунки з матір’ю, зітхає та каже, що вона його виховала, не може її образити.
Моя свекруха ніколи не говорила про свого колишнього партнера. Завжди питалася, але отримувала коротку відповідь: “Розійшлися”. І це все. Це було понад двадцять років тому.
Увесь цей час ми думали, що тесть залишив їй квартиру, але насправді квартира належить сину, Петрові. Стільки років його мати це приховувала.
Мій чоловік був дитиною під час розлучення батьків, йому було десь п’ять або шість років, але він пам’ятає, що його батьки не ладнали. Врешті-решт батько зник з його життя назавжди. Свекруха завжди підкреслювала, що виховувала дитину сама, без жодної допомоги. Працювала на двох роботах, роками ходила в тих самих речах, все це було для дитини. Батько не платив аліменти, а за словами Марії, просити гроші було нижче її гідності.
Єдине, що вона вважала добрим, це те, що чоловік покинув квартиру та залишив її для неї, як це весь той час думав Петро. Він не пам’ятає батька, але вважає фактом те, що коли той ще жив з ними, він багато часу проводив з ним.
Насправді, те, що батько не був вдома, нічого не змінювало. Петро вчився, здобував освіту. Тоді багато пар розлучалося, не зрозуміло, чому, здавався важкий період. У класі Петра лише кілька осіб жили з обома батьками.
Хлопчик ріс без батька, без вітчима. Марія не шукала нових стосунків, для неї пріоритетом було виховати сина гідно, тому багато працювала і не мала часу на нові романи.
Петро пішов до університету і виїхав від матері. Вона залишилася одна в двокімнатній квартирі. Чотири роки тому ми одружилися і взяли кредит на житло.
На жаль, ми не могли встигати з виплатами по кредиту, тому переїхали до моїх батьків. Ніхто нам там не робить шкоди, живемо добре, але спільне проживання з батьками не є тим, чого ми очікували. На жаль, у нас немає іншого вибору. Петро змінив роботу, а я поки що шукаю нову, але безуспішно.
Ми б і далі не знали нічого, коли нещодавно чоловік вирішував питання в податковій інспекції, де дізнався, що він є власником двокімнатної квартири, у якій виріс.
Свекруха свідомо не сказала синові про це, на її думку, “це нічого не змінює”.
Я вважаю, що це означає багато, хоча б тому, що ми б мали де жити. Свекруха може переїхати до села, але вона не хоче залишати місто заради якоїсь хатини в селі. Їй добре тут, де зараз живе. Вона взагалі не розуміє, чому ми з чоловіком роздратовані через цю ситуацію. Петро не хоче псувати стосунки з матір’ю, поважає її і любить за те, скільки вона для нього пожертвувала.
Кажуть, у моїх батьків тісно, але ти можеш мати своє житло, тільки хочеш поступитися матір’ї, так?
The Charming Foreign Countryside Cottage
The Old Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a countryside cottage. After turning fifty, Peter felt a deep...
Galina Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone gasped, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a glossy red, nearly tore into the paper—but the notary’s palm came down firmly on her hand.
Margaret Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...
The morning swam in the grey light, the coffee maker clicked, and steam slowly rose against the windowpane.
The morning swam in grey light, the coffee machine clicked, steam slowly rising against the window. I just sat there,...
Mother,” Viktor whispered softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been thinking for a long time about telling you this.
“Katie, Mum,” Victor began softly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to tell you something for...
Galina Peters’ Fingers—Glossy Red and Clawing at the Paper—Reached for the Envelope, Making Everyone Jump as Spoons Clattered on Plates. But the Notary Firmly Placed a Hand Over Hers.
The moment Eleanor Whitmore lunged for the envelope, everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, polished a glossy...
When the Roar of the Mercedes Engine Faded into the Trees, the Silence Weighed on Me Like a Heavy Blanket
**Diary Entry** When the rumble of the Jaguars engine finally faded into the trees, the silence pressed down on me...
Whispered Viktor in the Kitchen: ‘Mum… I’ve Been Meaning to Tell You This for a Long Time.’
“Mum,” began Victor quietly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to talk to you about something...
When the Roar of the Mercedes Engine Faded into the Trees, the Silence Weighed on Me Like a Heavy Blanket
When the hum of the Mercedes engine faded into the trees at last, the silence settled over me like a...