Connect with us

З життя

Зради витки: симфонія нового буття

Published

on

Тіні зради: мелодія нового життя

Сергій Павлович все частіше затримувався на роботі.
— Дивно, — думала його дружина Мар’яна. — То в офісі до ночі, то біжить до свого друга Ігоря в гараж. Що там робити майже щодня?
Одного разу Мар’яна вирішила прогулятися торговим центром у центрі Києва. Хотіла трохи відволіктися, заодно купити ґрунт і горщик для фіалок. Увійшовши до залитого світлом центру, вона окинула поглядом магазини — і раптом завмерла, наче грім ударив. Назустріч йшов Сергій. І не сам — з молодою дівчиною! Та обернулася, і Мар’яна ахнула. Цю дівчину вона знала.

***

Мар’яна зупинилася біля під’їзду свого будинку. Шлях перегороджували вантажники, які намагалися затягнути у двері величезний рояль. Навіть з відкрученими ніжками він не проходив у вузький отвір.
— Не влізе, хоч двері знімай, — винесли вирок вантажники. — Старовинний, мабуть, громізда.
— Пропустіть мене, а потім розбирайте що завгодно, — роздратовано кинула Мар’яна.

Заклопотаний господар рояля, витираючи піт з чола, зітхнув:
— Все занесли, лишився тільки рояль. Був би я на першому поверсі, через вікно б затягли, але я на п’ятому… — він сумно подивився на Мар’яну.
— Я теж на п’ятому, значить, ви мій новий сусід навпроти, — відповіла вона. — Знаєте, є машини з підйомною платформою. Моя подруга так диван на четвертий поверх піднімала. Можу дати номер, але це, напевно, дорого.

Чоловік засяяв і щиро подякував за пораду. Мар’яна продиктувала номер і піднялася додому, але весь час поглядала у вікно, слідкуючи за долєю рояля. Машина приїхала, і інструмент опинився в квартирі. Мар’яна здивувалася, як її захопила ця чужа історія. На мить вона навіть забула про свої біди.

А біди почалися вчора. Сергій пішов від неї…
Це був удар. Звичайно, вона помічала зміни в його поведінці. Він став віддаленим, шукав привід вийти з дому. То затримувався на роботі, то зникав у гаражі з Ігорем.
— Дивно, — розмірковувала вона. — Що там робити щодня?
Мар’яна списувала це на кризу середнього віку. Може, захопився кимось, але пройде…

У вихідний вона пішла до торгового центру. Хотіла відволіктися, купити щось для квітів. Але там, серед галасу і яскравих вітрин, її чекав удар. Назустріч йшов Сергій, обіймаючи за талію молоду дівчину. Вони сяяли щастям, вона щось шепотіла йому на вухо, і їхня любов була відчутною. Дівчина обернулася, і Мар’яна перестала дихати від шоку. Це була Олеся, її молода колега.

Сергій, побачивши дружину, збентежився, але швидко взяв себе в руки:
— Дома все поясню.
Мар’яна не поспішала повертатися. Вона блукала вулицями Києва, і в голові спливали спогади. Олеся справила враження на Сергія на корпоративі рік тому. Вони танцювали, виходили разом перекурити, але Мар’яна не надала цьому значення. Їй і в страшному сні не могло здатися, що її вічний, надійний Сергій здатен на зраду.

Коли вона повернулася, Сергій уже зібрав речі. Він уникав сварки, і Мар’яна, стримуючи сльози, тихо запитала:
— Чим я тобі не сподобалася? Що було не так?
— Все було добре, — відповів він, дивлячись у підлогу. — Але ми з тобою живемо за інерцією, все прісно, нудно. А без Олесі я не можу і дня. Дякую тобі за двадцять років, за доньку. Я виріс її, купив їй квартиру, видав заміж. Я маю право на щастя. Пробач, якщо зможеш…

Мар’яна розридалася, лише коли двері за ним зачинилися. Такої болі вона не знала ніколи. Ніч минула без сну.

Вранці — контрастний душ, легкий макіяж, строгий костюм. На роботу, як нічого не сталося. Ніхто не повинен бачити її слабкість. Але вона знала: увесь відділ шепотатиметься, як Олеся забрала її чоловіка.

Олеся прийшла в їхню компанію одразу після університету. Красива, акуратна, відповідальна. Швидко знайшла спільну мову з усіма, і Мар’яна ставилася до неї тепло. Тепер до офісу доводилося їздити автобусом — Сергій завжди підвозив її на машині. У переповненому салоні Мар’яна почувалася чужою.

У офісі вона зіткнулася з Олесею. Та зніяковіло привіталася і промайнула повз. Але працювати їм доводилося в одному кабінеті. У колективі панувала напруга: старші колеги співчували Мар’яні, молоді робили вигляд, що нічого не сталося, але жадібно чекали розв’язки.

Після роботи Сергій чекав Олесю біля входу. Мар’яна навмисно затрималася, щоб не бачити, як її суперниця сідає в їхню машину на її місце.

Вдома вона похвалила себе за стійкість. Думала, Олеся чекає, що вона звільниться? Не дочекається! Мар’яна любила свою роботу, колектив, зарплату. З якої речі їй йти?

ЗаТепер, коли життя здавалося налаштованим, вона зрозуміла: іноді найбільші зради ведуть до найяскравіших нових початків.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 1 =

Також цікаво:

З життя13 хвилин ago

Незвичайна свекруха: боротьба із годинником

Таємнича свекруха: суперечка через час Несподіваний візит Моя свекруха, назвемо її Ганною Іванівною, завжди була жінкою з характером. Але недавно...

З життя23 хвилини ago

Крушение миражей

Разрушенные грёзы Анна и Артём расписались десять лет назад в Воронеже. Их семья казалась эталоном благополучия: двое детей, уютная трёшка,...

З життя24 хвилини ago

Мрії про нові горизонти: злети і падіння

Мрія про Європу: злети та падіння Політ за мрією Я завжди мріяла про життя в Німеччині. Ця країна здавалася мені...

З життя48 хвилин ago

Сімейний конфлікт: складний вибір

Сімейний конфлікт: важке рішення Початок незгод Я завжди намагалася бути доброю матір’ю та свекрухою, але все має свій межу. Мій...

З життя1 годину ago

Як підслухана таємниця чоловіка і свекрухи змінила моє життя!

Олеся, розслабившись у теплій ванні, думала, що її життя нарешті знайшло щастя. Але підслухана розмова чоловіка і свекрухи перевернула все...

З життя1 годину ago

Скрытая правда: как рыба изменила жизнь семьи

Запечённая правда: как один судак перевернул семью Дмитрий вернулся домой после работы, усталый, но в приподнятом настроении. Из кухни тянулся...

З життя2 години ago

Подарунок з гірким присмаком

**Подарунок із присмаком болю** Вони вечеряли на кухні — Марія та її чоловік, Богдан. Вечір був тихим, на плитці охолоджувався...

З життя2 години ago

Отголоски неосуществимых мечт

**Тень несбывшихся надежд** Сегодня я сидела с Ольгой в маленьком кафе в центре Екатеринбурга. Она помешивала ложечкой чай и пристально...