Життя
Моя втеча з весілля стала новиною №1 у селі, а моя мама й досі на мене злиться.
Вже понад 15 років я проживаю в Італії. Я зуміла тут відкрити власну справу та побудувати щасливе сімейне життя. У мене є дві доньки: меншій, Оленці, 8 років, а старшій, Саші, 13. Що ж, але хочу я вам розповісти не про щасливе життя закордоном, а про те, що мене спонукало переїхати.
15 років я прожила у невеличкому селі на Волині. Виховувала своїх менших сестричок та старанно вчилася, тому що вірила, що стану вчителькою. Все-таки, я вступила у педагогічній університет. Там я й познайомилася з Артуром, який допомагав мені освоїтися у місті та подружитися з новим людьми. Сам він був родом з багатої сім’ї, але це ніяк не вплинуло на його простоту та доброту.
Першим важким періодом для наших романтичних стосунків стали літні канікули. Він відправився з батьками закордон, а я назад до себе у село. Залишалося тільки чекати початку навчального року.
Тим часом моя мама вирішила, що я обов’язково маю одружитися з Миколою, що був нашим сусідом. Він давно любив мене і я знала про це, хоча ніяких натяків на взаємність не давала. Великим плюсом, який бачила моя мама у Миколі були статки, що дістануться йому від батьків, оскільки він був єдиним сином.
Я розповіла мамі про свою палку міську любов. Звичайно, вона мене зрозуміла й сказала, що дасть мені час, щоб я все-таки зрозуміла, що Микола мені більше підходить.
Нарешті настав день, якого я так довго чекала. 1 вересня. І тут погана новина…. Артур взяв академвідпустку, бо залишився закордоном.
Тоді я вирішила, що все кінчено. Була наскільки розбита й пригнічена, що з легкістю погодилася вийти заміж за Миколу, коли він у грудні прислав старост.
Навесні ми святкували весілля. Святкували ми його недовго, тому що ще до першого танцю я втікла з власного весілля.
Артур почувши, що я хочу вийти заміж, повернувся й відразу відправився до нас у село. Тоді ми тільки збиралися йти до церкви, як я помітила машину, що під’їжджає, й побачила Його. Він повільно вийшов з неї. Я ні слова нікому не сказавши сіла до нього у машину. Машина рушила і ми поїхали.
На ранок моя втеча з весілля у селі стала новиною номер один. Моя мама була наскільки ображена на мене, що не спілкувалася за мною близько 3 років, але охолонула, коли я привезла її внучку. Микола та його родина так і не змогли мене пробачити, тому що, як вияснилось, протягом довгого часу моя колишня свекруха “влаштовувала козні” й писала моєму чоловікові про мої “зради”. Звичайно, він розумів, що це все брехня.
З Артуром у нас все добре. В один момент він переконав мене, що закордоном жити буде краще і заради щасливого життя своїх донечок я відправилася в Італію.
Сказати чесно, то мені було важко покидати Україну, але чого не зробиш заради щастя своїх рідних!
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my mouth...
When Anna Pulled the Cord…
When Emily tugged the string tied around the sack, the fabric loosened slowly, rustling softly. For a moment, it seemed...
**”I See You, Don’t Hide. What Are You Doing in Our Stairwell?” – The Cat Gave a Guilty Look While Silently Shaking Its Frost-Clumped Paws by the Puddle of Melted Ice from Its Fur.**
“I see you, don’t hide. What are you doing in our stairwell?” The cat looked up guiltily, silently shuffling its...
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke slumped at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.
**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...
The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet
A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.
Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....
That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.
When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...