Connect with us

Життя

Я отримала повідомлення про одруження брата, тоді мені стало неприємно, а після того, як він зателефонував, то я не прийшла на весілля.

Avatar photo

Published

on

З братом у нас завжди хороші стосунки були, але, коли я почала жити цивільним шлюбом за 300 кілометрів від рідного міста, то наші дороги розійшлися.

Минуло 3 роки від нашої останньої зустрічі на хрестинах моєї доньки. Проте я була здивована, коли замість особистого запрошення, отримала на пошті повідомлення про весілля, куди запрошуюсь лише я.

Я думала, можливо, брат помилився, вже він знає, що у мене є чоловік, хоч і цивільний. Проте, коли я йому зателефонувала, то він повідомив, що запрошує лише найрідніших.

Звичайно, мені було неприємно, що мій чоловік буде осторонь, але все-таки це весілля брата і не мені вирішувати, кого запрошувати.

Тим часом, я вирішила, що ми з донькою на весіллі у дядька маємо бути красунями й замовила нам схожі плаття.

За місяць до весілля пролунав дзвінок від брата.

– Привіт, а ти точно будеш донька брати?

– Так, а що? Місць у кафе не вистачає? – я пам’ятала те кафе, де брат збирався святкувати весілля і знала, що багато людей туди не поміститься.

– Ні, вистачить, просто, вирішив перепитати.

– Ти на неї місце не бери, вона посидить у мене не руках. – відповіла я, відчуваючи неприємний осад, що залишиться після цієї розмови.

– Ой, добре, тобто дуже добре. Бо сестра моє Вікторії зробила так само ж.

За тиждень до весілля, коли ми забрали з донькою наші плаття з ательє написав брат.

“Привіт, ми підрахували, що весілля триватиме десь 8 годин і це тільки у ресторані! Дітям буде важко знаходитися на святі скільки часу, тому краще приїзди сама. А то дівчинка почне плакати, вередувати в все свято зіпсує Сестра Віки теж сама приїде”.

Сказати, що я була приголомшена  нічого не сказати. Я відписала йому, що не прийду. Й взагалі моя донька дуже комунікабельна дівчинка. Багато танцює, співає і договоритися з нею легко, щоб не вередувала, а тут таке.

Брат перепросив за все і сказав, що можемо приїжджати всією сім’єю. Натомість я відповіла, що все одно не приїду. Подарунок я передала мамою.

Зараз мене засуджує вся сім’я за такий вчинок. А я й сама вже не розуміє, можливо, потрібно було забути про свою гордість та все-таки піти до брата?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × п'ять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя2 години ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя3 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя4 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя5 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя5 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...

З життя5 години ago

Привіт, ви чуєте? Дозвольте відкрити вам новий світ…

Алло, ви мене чуєте? Просто хочу відкрити вам очі… Соломія сиділа за кухонним столом, думаючи, що робити далі. «Пробачити не...

З життя6 години ago

Подорож серед хмар

Похід по хмарах З сірого неба сипав дрібний дощик. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво вкрилася краплинами води. Він із...