Цiкаво
Любов чи нелюбов? Відповідь психолога
У народі кажуть: «Від любові до ненависті один крок». Чи насправді любов так швидко може змінитися на протилежне почуття? Чи, може, це «нелюбов»? Де ж межа між цими двома почуттями, переступивши яку, переживаємо нелюбов? Ось що про це пише психолог.
Нелюбов – це коли не можна заважати. Розмовляти, сміятися чи лізти з обіймами. Не можна розповідати про свої переживання – це дурниці, а не переживання. Не можна щось просити – треба розуміти, що зараз скрутне становище. І взагалі, навіщо тобі це?
Не можна розраховувати на допомогу, дорослі люди повинні самостійно справлятися. Навіть якщо їм п’ять років. Це вже солідний вік. А якщо тридцять п’ять – це взагалі старість. І нема чого так вбиратися в такому поважному віці.
Нелюбов – коли не сварять особливо, але і не хвалять. Не помічають. Коли незручно їсти при близькій людині – вона може сказати, що ти багато їси. А приготовлену тобою їжу людина з’їсть і нічого не скаже. І не помітить зусиль, коли поприбираєш і квіточки в вазочку поставиш.
Нелюбов – коли нічого не можна. Коли дратуєш, заважаєш, лізеш, несеш нісенітницю, виносиш мозок, сиди смирно в куточку і чекай, коли тебе поведуть гуляти. І не скавули і не ний, не реви – смирно сиди й чекай. Коли не заступаються і кажуть: «сам винен!» – це не любов.
Коли нічого не дарують – нелюбов. Коли шкода грошей на тебе – це нелюбов. Це не ненависть. Це іноді ще гірше, тому що ненавидять за щось, через заздрощі, наприклад. І можна піти або здачу дати. А не люблять – просто так. Хоча кажуть: «так люблю я тебе, тільки відчепися, знову ти за своє!». Ось це і є – нелюбов. І від неї вмирають. Особливо люди похилого віку, діти і собаки. І дорослі люди, які беззахисні і чутливі.
Нелюбов робить людину боязкою, незграбною, замкнутою і негарною; вона боїться все зіпсувати, перешкодити, роздратувати … Тут нічого не поробиш; якщо є сили – треба йти хоч з вузликом на паличці. Або хоча б ясно зрозуміти – це нелюбов. Не любов.
I Paid the Price for My Son’s Happiness: How I Chose the Perfect Daughter-in-Law and Found My Son’s True Love with a Little Help and a Secret Deal
I Paid for My Sons Happiness I mulled it over for ages, and finally decided I would hand-pick my sons...
The Ringtone on My Daughter-in-Law’s Phone Made Me Rethink Helping My Son’s Young Family Find a Home
Diary Entry Living alone in my lovely one-bedroom flat in the heart of London has suited me well enough these...
For about an hour, I observed young would-be parents who had only just left sixth form.
For about an hour, I observed a pair of soon-to-be parents, barely out of sixth form. Not long ago, I...
“You’re Not a Wife, You’re a Servant. You Don’t Even Have Children!” – When Helena Moved in During Renovations, Her Mother-in-Law’s Cruelty Tested Her and Her Husbands Marriage in Their London Home
Youre not a wife, youre a servant. And you dont even have children! Mum, Emily will be staying here for...
“My Wife’s Mum Is Loaded—We’ll Never Need to Work!” My Friend Tom Was Sure His Rich Mother-in-Law Would Provide Forever, But Life Had Other Plans
Mate, let me tell you a story about my friend, James. Hes always been the type to look for an...
I Lost the Will to Help My Mother-in-Law After Discovering What She Did—But I Also Can’t Bring Myself to Leave Her Alone
I lost the urge to help my mother-in-law when I found out what shed done. But I cant just leave...
“We Really Should Have Prepared for the Baby’s Arrival Sooner! – My Unforgettable Hospital Discharge: My Husband Left Everything Till the Last Minute, the House Was a Mess, and Nothing Was Ready for Our Newborn—Should I Blame Him, My Family, or Myself?”
You should have got everything ready for the baby sooner! My leaving the hospital was rather unusual. My husband was...
“I Don’t Want to Be a Mum! I Want to Go Out!” – My Daughter’s Confession That Shook Our Family My daughter became pregnant at 15 and kept it a secret for months. My husband and I only found out when she was five months along—abortion wasn’t an option. We never learned who the baby’s father was; she barely remembered his age. We were devastated, but our daughter insisted she wanted to be a mum. I knew she didn’t understand what that meant. After a difficult birth, she quickly lost interest in her son, leaving me to care for both of them. When I begged her for help, she replied, “You love him, so adopt him! I’ll be his sister—I want to go out, have fun with my friends, go clubbing!” We feared postnatal depression, but it turned out she simply felt no maternal bond. We eventually became our grandson’s guardians as our daughter grew distant, leaving at night and ignoring her child. For years, nothing changed—until, suddenly, everything did. Our grandson thrived, and one day his mother’s heart melted. She became a devoted mum, cherishing every moment and declaring, “I’m so happy I have a son—he’s the most precious thing in my life!” At last, our family found peace and happiness.
“I don’t want to be a mum! I want to move out!” my daughter tells me. My daughter fell pregnant...