Connect with us

Життя

Покинула чоловіка з важкохворою мамою

Avatar photo

Published

on

Я безсердечна людина, паскуда та погань. Ось таку оцінку я отримала після того, як покинула свого чоловіка з лежачою  мамою після інсульту.  Мій чоловік просто категорично наполягав на тому, щоб я покинула роботу і цілодобово  доглядала за його матір’ю. Його маман ще та була хитра лисиця, поки бігала здорова. А зараз вона доглядальниць не хоче, їй не подобається, як вони готують.

Ні, я не проти допомагати і на вихідні, і у свій вільний час провідувати свекруху, прибирати, готувати їжу….Але, не 24 години на добу проводити з нею.  Роботу я кидати не хочу! Мені вона подобається. Чи мене мої батьки дарма вчили усі 5 років, щоб я гляділа по суті якусь чужу людину?

Ну, я просто була змушена так зробити…Але на душі, ніби кіт  напаскудив. 6 місяців тому в свекрухи стався інсульт. Ми з чоловіком забезпечили їй одразу дороговартісне лікування та догляд. Наймали доглядальниць, масажистку. Зміни відбулися швидко.

Мова повернулася, дрібна моторика в нормі. А от ходити “мама” категорично відмовляється. Просто не хоче виконувати вправи з лікувальної фізкультури.

 

Джерело: web-nomad.ru

Прохання і благання не допомагають. Сімейний лікар говорить, що, при тому догляді, який ми їй забезпечили, у неї були шанси на відновлення всіх рухових функцій на 100%. Свекруха просто відмовляється йти на контакт. Потім свекруха захотіла,  щоб її годували виключно свіжими  і домашніми стравами.

При чому приготованими ріднею, а не доглядальницею. Ну і тут мого чоловіка понесло… Він став наполягати, щоб я  негайно кинула свою роботу і стала доглядати за його матір’ю.  Аргументує це тим, що ми живемо у її квартирі. Квартира переписана на нас. Тому ми по совісті повинні доглянути матір. Зарплата у мене висока, кар’єра розвивається краще, ніж в чоловіка. Запропонувала чоловіку покинути роботу, але він не хоче.  

Словом, тиждень тому я його покинула. Ох, скільки брудних огидних слів я почула в свою адресу…Усі варіанти ніби перебрала. Чоловік не хоче йти на діалог і придумати якесь інше рішення. А я відчуваю себе винною. Але пахнути фекаліями і  тішитися від життя я не зможу.

Одна справа, якщо це  була б  моя мама, а так це зовсім чужа тітка. Хочу почути від вас слова підтримки та поради. Що мені робити?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − 12 =

Також цікаво:

З життя37 хвилин ago

Your Mother, Your Responsibility!” – He Shouted, But She Had Finally Had Enough

Shes your motherso shes your responsibility! he said, but shed had enough. Emily fastened her sons coat, gritting her teeth...

З життя43 хвилини ago

My Ex-Wife Tried to Sue Me for Half the House—But She Never Saw My Master Plan Coming

My ex-wife wanted to sue me for half the house, but she didnt expect Id planned ahead. Our marriage ended...

З життя9 години ago

You’ve Grown So Ugly, You’ll Surely Have a Daughter” – My Mother-in-Law’s Cruel Words to Me

Youve turned so ugly, youre bound to have a girl, my mother-in-law used to tell me with a chuckle. Whenever...

З життя9 години ago

My Ex-Wife Tried to Sue Me for Half the House, But She Didn’t See My Master Plan Coming

My ex-wife fancied taking me to court for half the houselittle did she know Id seen it coming a mile...

З життя11 години ago

You’ve Become So Ugly, You’re Definitely Going to Have a Daughter” – My Mother-in-Law Kept Telling Me

Youve grown so ugly, youre bound to have a daughter, my mother-in-law used to say to me. When others complained...

З життя12 години ago

Walking Home from the Market with Mum, I Was the First to Notice Something Was Wrong

When Mother and I were walking home from the market, I spotted him first. He wasnt crouched beneath the bench...

З життя13 години ago

Walking Home from the Market with Mom, I Was the First to Notice

When Mum and I were walking home from the market, I spotted him first. He wasnt curled under the bench...

З життя14 години ago

When Annie Pulled the String…

When Emily tugged at the cord binding the sack, the fabric loosened slowly, rustling faintly. For a moment, it seemed...