В пологовому будинку жінка відмовилася від дитини, а чоловік від неї.

В пологовому будинку Оксана відмовилась від дитини, а її чоловік відмовився від неї.

У Лесі почалися передчасні пологи. Малятко народилося недоношеним з вагою менше кілограма. Дівчинка перебувала в спеціальному боксі і її годували через зонд, оскільки смоктальний рефлекс ще не розвинувся.

Молода мама намагалася не впадати у відчай. Вона вірила, що її донечка неодмінно одужає. Вона постійно перебувала біля палатки, де лежала її дитина.

Через добу в пологовий будинок привезли іншу дівчину, яку всі запам’ятали через її істерику перед початком пологів. Всі зітхнули з полегшенням, коли її відвезли до пологового залу. Того вечора, чекаючи свого уколу в коридорі, Леся почула розмову між двома медсестрами.

Вони обговорювали ту породіллю. За словами медсестер, жінка відмовилася доглядати за своєю дитиною, включаючи годування грудьми. Вона боялася втратити гарну фігуру. Також, як почула Леся, жінка після пологів займалася своєю зовнішністю – робила маски для обличчя та манікюр.

Наступного ранку Леся прийшла провідати двох немовлят. Дівчинка, про яку говорили медики, лежала біля вікна і постійно плакала, її годували з пляшечки.

Леся, не вагаючись, попросила у педіатра дозволу годувати цю покинуту дитину грудьми, оскільки вона вже зціджувала молоко для своєї дитини. Після недовгих роздумів, їй дозволили годувати чужу дівчинку грудьми.

Тим часом мати цієї дівчинки сварилася зі своїм чоловіком. Вона переконувала його, що дитина їй не потрібна, оскільки вона хоче жити для себе. Також вона скаржилась, що після пологів їй ще довго доведеться відновлювати форму.

Іван, так звали її чоловіка, не переставав намагатися змінити її думку. Наступного дня він приїхав до пологового будинку, щоб особисто поговорити з дружиною. Але ні він, ні головна лікарка не змогли підібрати потрібних слів, все було марно. Жінка не хотіла дитиної.

Чоловік попросив показати йому дочку. Йому дали бахіли, халат, маску і провели до палати. В той момент Леся годувала грудьми дівчинку.

Іван дивився на цю картину з трепетом. Він спостерігав, як чужа жінка лагідно обіймає його дитину. У малятка був хороший апетит.

Але коли Леся його побачила, він поспішив піти.

Тим часом Оксана підписала всі необхідні документи для відмови від дитини і підготувалася до виписки.

Виписували і Лесю, її дочку не вдалося врятувати.

Коли вона востаннє годувала дитину Оксани, заплакала. За ті декілька днів вона надзвичайно прив’язалася до дівчинки і не уявляла, як жити без цього немовляти, так мило пахло молоком.

Її серце розривалося від подвійного болю. Через втрату рідної дочки і розлуки з малятком. Підтримки у Лесі не було, вона жила одна. Народжувала дитину для себе.

А Оксана радісно збирала свої речі. Машина вже чекала на території пологового будинку. Жінка хотіла, щоб її чекали довше, щоб вона вийшла такою гарною і стрункою. Оксана звикла тримати чоловіків на короткому повідку.

Перед виходом з палати, вона глянула у вікно. Те, що вона побачила, її вражало.

На дворі стояло бабине літо, день був сонячним і теплим. Її чоловік, тримаючи букет троянд, зустрічав жінку, яка годувала їх дочку. Оксану ніби прикували до підлоги. Чоловік говорив щось тій жінці, а потім узяв дитину і вони разом сіли в машину.

У Оксани вирвалося здивоване «А як же я?». Відповіла їй медсестра, яка в той час прибирала палату: «А ти завжди будеш молодою, красивою і стрункою, і жити для себе».