Connect with us

З життя

Тривожний дзвінок доньки: прохання, що змусило нас зупинитися

Published

on

Все, що вона мені сказала, це: “Тату, спустіться з мамою дуже швидко до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас із дружиною все завмерло всередині від таких слів доньки.

Після школи я забрав свою доньку. Повертаючись додому, вона розповідала, яка вона слухняна і як виконала всі домашні завдання в групі продовженого дня. Я миттєво зрозумів, що вона не просто так говорить про свої сьогоднішні здобутки. Як я й припускав, донька зупинилася, обернулася до мене і сказала: “Тату, я сьогодні була гарною дівчинкою. Можна я піду погуляти з Оленкою? Ми покатаємось на роликах.” Я подивився в її ясні очі і не міг відмовити. У неї ж дитинство — найпрекрасніша пора всього життя, тож нехай насолоджується ним сповна.

Поки моя донечка каталася на роликах з подругою, ми з дружиною готували вечерю і ділилися новинами дня. Ми так скучили за звичними розмовами, що не помітили, як пройшло дві години. Ми б ще довго сиділи за столом, удаючи, що готуємо вечерю, якби не зателефонувала наша донька. Все, що вона сказала, це: “Тату, спустіться з мамою дуже швидко до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас із дружиною все завмерло всередині від таких слів доньки. Ми швидко залишили все й помчали на подвір’я нашого будинку.

Вибігли та побачили, що біля нашої донечки та її подруги стояли два великих чоловіки. Підходячи до них, у мене в голові була лише одна думка — говоритиму з ними без слів. Дружина йшла поруч, вся тремтіла від страху і хвилювання за дітей. Вона не розуміла, чого ті чоловіки хотіли від дівчаток.

Коли підійшли, вони дякували нашій донечці за її вихованість і доброчесність. А коли ми прийшли, почали розповідати, які ми гарні батьки і як виховали чудову доньку. Адже вона вже в такому юному віці допомагає людям та рятує від неминучих неприємностей. Ми з дружиною стояли розгублено, не розуміючи, що відбувається. Ми ішли з наміром викликати поліцію і розбиратися з негідниками, а натомість зустріли добрих людей, які тільки дякували за виховання нашої доньки.

Виявилося, що коли наші дівчатка гуляли, вони побачили, як у чоловіка, що виходив з машини, випав гаманець. Він цього не зауважив і пішов далі. Донечка швиденько під’їхала на роликах, підібрала гаманець і повернула його власнику. Він був надзвичайно вдячний, бо саме того дня отримав зарплату, і гаманець був повен різними купюрами. Чоловік дякував моїй доньці і намагався дати їй сто гривень за допомогу. Але вона злякалася і покликала маму і тата, бо ми вчили її ніколи нічого не брати від чужих людей.

Насамкінець чоловік все одно дав нам ті сто гривень як знак вдячності. Ми з дружиною вирішили віддати їх доньці, щоб вона витратила на розваги чи якісь смаколики. Поверталися додому всі разом, а ми з дружиною йшли повні гордості за виховання такої дитини. В душі я був безмежно щасливий і пишався нами.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сім − п'ять =

Також цікаво:

З життя6 хвилин ago

Я не ваша служниця

Мені 62 роки, я живу у Львові й нещодавно пережила ситуацію, яка розбила мені серце. Моя донька, Оксана, та її...

З життя12 хвилин ago

Два роки без звістки від доньки: незв’язаний місток між нашими світами, а мені вже скоро 70

Минуло два роки. З того часу моя донька жодного разу не подзвонила й не надіслала жодного повідомлення. Вона більше не...

З життя30 хвилин ago

Минуло два роки, а від доньки жодного дзвінка чи повідомлення. Чому вона не хоче бачити мене напередодні мого 70-річчя?

Минуло два роки. За цей час моя донька жодного разу не подзвонила, не надіслала жодного повідомлення. Вона більше не бажає...

З життя36 хвилин ago

Я – не ваша обслуга!

Мені 62 роки, я живу у Львові й нещодавно пережила ситуацію, яка розбила мені серце. Моя донька, Оксана, та її...

З життя39 хвилин ago

«Запрет на счастье: История женщины между прошлым и будущим»

**5 марта 2024 года** Меня зовут Ольга Сергеевна, мне 45, и жизнь поставила меня перед выбором, от которого сжимается сердце....

З життя39 хвилин ago

Я не служниця та не доглядальниця

Вісім років тому я опинилася у сні, де все було ніби справжнє, але водночас неможливе. Мені 62, і живу я...

З життя43 хвилини ago

Свекруха помітила зміни: сноха стала доглядати за собою, поки син на роботі

**Щоденник батька** Мене звати Олексій Петрович. Мій син, Андрій, та його дружина, Олеся, завжди здавалися ідеальною парою, але тепер я...

З життя1 годину ago

Сноха змінилася: стала доглядати за собою, а син захоплений роботою і не помічає змін

Мене звати Олена Петрівна. Мій син, Андрій, та його дружина, Катерина, здавалися ідеальною парою, але тепер я відчуваю, що їхній...