Connect with us

З життя

«Боже, який сором!» — Вибір був безжальним: вийти заміж за нелюбого чи стати посміховиськом.

Published

on

«Боже, який сором!» — Віра стояла, ніби світ розвалився під її ногами. Вибір був жорстокий: вийти заміж за нелюбого або стати посміховиськом для всього села. Сльози котилися по її щоках, а голос дрижав від відчаю:

— Що ж тепер буде, мамо? Всі будуть перешіптуватися за спиною, що наречений кинув мене прямо перед весіллям…

Краще б земля розступилася і поглинула її, ніж дивитися в очі сусідам. Мати гладила дочку по голові, шепочучи: «Не плач, Віро, щось придумаємо». Але в голові Надії Федорівни вже дозрівав план — зухвалий, безумний, такий, від якого захоплювало дух.

А що, коли знайти нового нареченого просто зараз? Вона різко піднялася, крикнувши сусідові:

— Петро, заводь машину! Їдемо на вокзал до ранкового потяга!

Петро, посміхнувшись, тільки знизав плечима:

— Для тебе, Надіє Федорівно, хоч зірку з неба. Але ти серйозно? Нареченого шукати?

— Серйозніше нікуди, — відрізала вона, грюкнувши дверима автомобіля. — Гроші люблять всі, знайдемо добровольця.

На пероні вона підійшла до двох симпатичних хлопців, перекинулася парою слів, і вже веде їх до машини. Петро витріщив очі:

— Це що, наречений і свідок?

— Так, Петре, — гордо промовила Надія. — Євген і Назар. Їдемо в магазин за костюмами, а потім — на весілля!

Гості вже гомоніли: «Наречений приїхав! Ура!» Віра вибігла назустріч, але застигла, ніби громом вражена. З машини вийшли двоє незнайомців. Мати відвела її вбік і шепнула:

— Це Євген. Або виходиш за нього заміж, а потім тихо розлучитеся, або живи з соромом. Вирішуй.

Віра кивнула, не в силі мовити ні слова. А через хвилину на її заплаканому обличчі вже сяяла усмішка.

Весілля гучало до ранку. Євген грав роль чоловіка так, ніби до цього все життя готувався. Віра навіть розгубилася: «Звідки така ніжність?» Коли гості розійшлись, вона простягнула йому руку:

— Дякую, ти мене врятував. Не хвилюйся, скоро розлучимося.

І тут стався поворот. Євген подивився їй прямо в очі і твердо сказав:

— А я не хочу розлучатися. Ти мені сподобалася з першого погляду.

Віра остовпіла.

— Ти жартуєш? Один клявся в любові й утік, а чужа людина раптом хоче залишитися назавжди?

— Чужій? — з легкою образою відказав Євген. — Моя мама все життя боялася, що я не одружуся. А я говорив: «Моя доля сама мене знайде». І ось ти переді мною. Думай, Віро, але я просто так не відступлю.

Що було далі? Віра думала. Думала так довго, що минуло 25 років. Виростили з Євгеном трьох дітей, живуть душа в душу. А Надія Федорівна досі дивується: як сором на все село обернувся щастям на все життя? Може, перечитати цю історію ще разок — раптом там заховано секрет, як доля сама стукає в двері?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири + 1 =

Також цікаво:

З життя6 години ago

The Beat Went On: The Night the Music Refused to End

The music never stopped. But something changed. A girl walked into a room where she clearly did not belong. No...

З життя9 години ago

At First, Everyone Stood Still

At first, the room stood motionless. A boy kneeling before her. I can help. I promise. A few guests cast...

З життя11 години ago

If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.”If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.

So listen, I gotta tell you about what went on with my friend Emily and her family, it was such...

З життя12 години ago

The husband’s mistress was flawless. She herself would have picked a woman like her, if she had been born a man.

The husbands lover, Mabel, is a rarity of beauty. If she were a man, James would still pick her. You...

З життя12 години ago

They were prepared to add the little girl’s name to the roster of the missing. Then an old dog hobbled onto the frozen lake and outsmarted all the experts.

They were almost ready to add the little girls name to the list of those lost forever. Then a scruffy...

З життя13 години ago

Her Father Married Her Off to a Beggar Because She Was Born Blind — But What Happened Next Left Everyone Speechless.

Emily had never laid eyes on the world, but she carried its weight in every breath. Born blind into a...

З життя14 години ago

Between Two Fires

Hey mate, let me tell you this story about these two English twins, Sophie and her brother Oliver, who had...

З життя15 години ago

A tense atmosphere filled the business class. Passengers cast hostile glances at the elderly woman as she sat down in her seat. Yet the airplane captain turned to her at the end of the flight.

Remembering now an event that occurred long ago, a tense atmosphere dominated the business class section. Passengers exchanged hostile glances...