Connect with us

З життя

Наше швидке щастя та гірке розчарування: зрада і розлучення після двох дітей.

Published

on

Ми з чоловіком одружилися дуже рано, я тільки-но закінчила школу. Павло на той час вже добре заробляв та підтримував родину. Для мене ті суми грошей здавалися космічними. Різниця у віці в нас була шість років.

Майже одразу після весілля я подарувала чоловікові сина. А через два роки – донечку. Ми жили в його двокімнатній квартирі. Впоратися самій із двома дітьми було нелегко, але мені дуже допомагала моя свекруха Ірина Іванівна. Вона завжди приходила на допомогу у потрібний момент. Я їй безкінечно вдячна.

Господинею я була гарною, завжди смачно готувала, в квартирі панували чистота й затишок. Коли донечці виповнилося два роки, я почала працювати в дитячому садку нянею. Зарплата була невелика, проте це були свої гроші.

Згодом я більше зосередилася на дітях, дарувала їм усе своє тепло, а про себе почала забувати. Думаю, багато мам робить таку помилку. Я раділа речам, які віддавали родичі, перестала використовувати косметику та перестала про себе дбати. Помітила, що мій чоловік став до мене холоднішим. Він часто затримувався на роботі, вдома майже не спілкувався. Ми віддалилися один від одного.

Одного дня Павло прийшов додому і зізнався, що увесь цей час зраджував мені і хоче розлучення. Я була шокована і пролила багато сліз. Але моя свекруха не дала мені занепасти: витягла мене до торговельного центру, щоб поновити гардероб. Купівля одягу і косметики допомогли мені відчувати себе краще. Відвідали також салон краси. Я почала знову подобатись собі.

Згодом Павло помітив зміни і повернувся до мене. Все почало налагоджуватися, і до розлучення справа не дійшла. Я безмежно вдячна моїй свекрусі за підтримку.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − 2 =

Також цікаво:

З життя10 хвилин ago

Жінка майже семи десятків заходить до магазину одягу.

Жінка літ сімдесяти зайшла до крамниці з одягом. Волося її було нечесане, одяг — старий, на ногах — поношені сандалі....

З життя15 хвилин ago

Чекай на мене

Олег вийшов із вагона на перон і глибоко вдихнув. У рідному місті навіть повітря особливе, не таке, як будь-де у...

З життя1 годину ago

Кожної ночі під місяцем, таємний мішок борошна рятував життя.

Голод давив на нас, як тягар, але він, кожної ночі, під місяцем, ховав мішечок борошна, який рятував наші життя. Мене...

З життя1 годину ago

Розлучення? Я залишуся з татом!

Марія давно відчувала, що їхній шлюб із Дмитром дає тріщину. Вогонь кохання згас, залишившись лише звичкою. Розмови зводилися до побутових...

З життя2 години ago

Зведена сестра

Ось адаптована історія у відповідності до українського культурного контексту: Віка після роботи заїхала до торгового центру. У головного бухгалтера через...

З життя3 години ago

Батько-легенда

**Батько-герой** Олеся з пакетом продуктів повільно піднімалася сходами на третій поверх, рахуючи східці. Так само вони рахували із сином, коли...

З життя4 години ago

Привіт! Я завжди вірив, що наша зустріч обов’язкова…

Відтоді, як минулого року Тарас випадково побачив її, повертаючись з роботи, він не міг забути цього обличчя. Він шукав поворот,...

З життя5 години ago

Привіт. Я дружина. Можна увійти?

Ох, слухай, я тобі розповім цю історію, але так, щоб вона звучала по-нашому. Вже тиждень медичний університет у Львові гудів...