Connect with us

З життя

Наше швидке щастя та гірке розчарування: зрада і розлучення після двох дітей.

Published

on

Ми з чоловіком одружилися дуже рано, я тільки-но закінчила школу. Павло на той час вже добре заробляв та підтримував родину. Для мене ті суми грошей здавалися космічними. Різниця у віці в нас була шість років.

Майже одразу після весілля я подарувала чоловікові сина. А через два роки – донечку. Ми жили в його двокімнатній квартирі. Впоратися самій із двома дітьми було нелегко, але мені дуже допомагала моя свекруха Ірина Іванівна. Вона завжди приходила на допомогу у потрібний момент. Я їй безкінечно вдячна.

Господинею я була гарною, завжди смачно готувала, в квартирі панували чистота й затишок. Коли донечці виповнилося два роки, я почала працювати в дитячому садку нянею. Зарплата була невелика, проте це були свої гроші.

Згодом я більше зосередилася на дітях, дарувала їм усе своє тепло, а про себе почала забувати. Думаю, багато мам робить таку помилку. Я раділа речам, які віддавали родичі, перестала використовувати косметику та перестала про себе дбати. Помітила, що мій чоловік став до мене холоднішим. Він часто затримувався на роботі, вдома майже не спілкувався. Ми віддалилися один від одного.

Одного дня Павло прийшов додому і зізнався, що увесь цей час зраджував мені і хоче розлучення. Я була шокована і пролила багато сліз. Але моя свекруха не дала мені занепасти: витягла мене до торговельного центру, щоб поновити гардероб. Купівля одягу і косметики допомогли мені відчувати себе краще. Відвідали також салон краси. Я почала знову подобатись собі.

Згодом Павло помітив зміни і повернувся до мене. Все почало налагоджуватися, і до розлучення справа не дійшла. Я безмежно вдячна моїй свекрусі за підтримку.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + п'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя36 хвилин ago

Маленький друг на чотирьох лапах

**Щенок** Мар’янка з мамою жили удвох. Батько у Мар’янки, звісно, був, та тільки він їм був не потрібен. Про нього...

З життя2 години ago

Якби тільки здогадувались про наслідки…

Якби знати, що так буде… Автобус підстрибував на вибоїнах. Водій лаявся, об’їжджаючи заповнені водою калюжі, інколи навіть виїжджав на зустрічну...

З життя3 години ago

Другий шанс на щастя

— Оленко, ти вже йдеш? — Подруга Марійка нетерпляче постукала наманікюреними нігтиками по стільниці. — Ні, ще затримаюсь. Чоловік має...

З життя4 години ago

Чи бачиш ти, як він на тебе дивиться? З любов’ю і захопленням

— Знаєш, як він на тебе дивиться? З любов’ю й захопленням, — промовила задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя5 години ago

Чи знаєш ти, як він на тебе дивиться? З ніжністю і захопленням, – з гордістю промовила донька

Ой, слухай, як він дивиться на тебе? З любов’ю й захопленням, — вигукнула задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя5 години ago

«Чи залишила вона мені доньку? – Валентин охопив жах, – цього не може бути. Вона обов’язково повернеться»

«Залишила мені дочку?» – від жахливої здогадки Олену кинуло в жар. «Ні, цього не може бути. Вона обов’язково повернеться.» Олена...

З життя6 години ago

Хірурги зневірилися — але любов старшої медсестри повернула її до життя

Світлиця лікарні була занурена у напівтемряву. Легке світло від настільної лампи ледве освітлювало обличчя дівчини. Їй щойно виповнилося п’ятнадцять, але...

З життя6 години ago

Я ПРИГОСТИВ БЕЗДОМНОГО ШАУРМОЮ І КАВИ — ВІН ВРУЧИВ МЕНІ ЗАПИСКУ І ПОПРОСИВ ПРОЧИТАТИ ЇЇ УДОМА.

Сьогодні був сірий вівторок, той самий, коли на душі важко без причини. Щойно закінчила стресову нараду в центрі й вирішила...