Connect with us

З життя

«Відсудити квартиру у дітей: мій сміливий вибір для власного щастя»

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру у своїх дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені вже майже вісімдесят, але зі здоров’ям усе в порядку. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто трапляється так, що в літньому віці люди починають шкодувати про прожите життя. Розмірковують, як могли би прожити його краще, що можна було б змінити, щоб усе склалося вдаліше. Тому й переконують своїх дітей не робити таких помилок.

Я ж вирішила зруйнувати всі стереотипи. Буду на старості жити для себе. Адже все своє життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Після школи майже відразу вийшла заміж. Згодом у родині з’явилися діти. І так не знайшлося часу для себе. Майже весь час приділяла родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, діти бачать у моїй квартирі свою. Мене, таке враження, нібито вже й не існує. Рідний син без мого дозволу поселив у мою квартиру онука з дружиною. Моя думка їх не цікавить взагалі. І це замість подяки за всі ті роки, що я їх виховувала.

Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно. Попри те, що мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе гаразд. І хочу провести останні роки свого життя для себе. Мої родичі, звичайно, образилися. Почали вже було судові процеси, але завдяки підтримці чоловіка я змогла повернути свою квартиру. Ще й виселила онука з дружиною. Замінила всі замки на дверях для внутрішнього спокою. Звичайно, квартира після моєї смерті перейде дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало впродовж усього життя. Адже багато безцінного часу було змарновано.

Усі мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. Вони не наважуються вчинити так само, оскільки їхні діти залишили на них правнуків, не переймаючись їхніми турботами. Я вражена тим, що вони самі себе не цінують. Гадаю, вони не поважають себе і свій час, який можна витратити на себе, принаймні на старості.

Можливо, колись я буду жаліти про своє рішення. Але поки я жива й можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не думаючи про інших.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × два =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

Hanna Vasylivna, this girl must continue her studies. Bright minds like hers are rare—she has a true gift for languages and literature. You should see her work!

“Miss Hannah, you must let the girl continue her studies. Bright minds like hers dont come along often. She has...

З життя14 хвилин ago

My Stepson Defied That Saying: Only Real Mothers Deserve a Seat at the Front!

My stepson challenged that old saying: only real mothers belong in the front row! When I married my husband, James...

З життя17 хвилин ago

Anna, Your Daughter Should Keep Studying – She Has a Rare Gift for Languages and Literature. You Should See Her Work!

Oh, Annie love, you really must let that girl keep studying. Bright minds like hers dont come along often. Ive...

З життя1 годину ago

I Never Loved My Wife and I Always Told Her So: It’s Not Her Fault — We Get Along Just Fine

I Never Loved My Wife and Always Told Her So: Its Not Her Fault We Got On Just Fine I...

З життя1 годину ago

I’m moving out. I’ll leave the keys to your flat under the doormat,” he texted.

“I’m moving out. I’ll leave your flat keys under the mat,” my husband texted. “Not this again, Emma! How many...

З життя2 години ago

Five Years Without Visits from the Children, But a Change in the Will Brought Them Back

Five years without a visit from my children, but a change in my will brought them running. I have two...

З життя3 години ago

From Beggar to Miracle: The Transformation of One Remarkable Day

**From Beggar to Blessing: A Life-Changing Day** I thought he was just another poor, disabled beggar! She fed him every...

З життя3 години ago

Emergency Response: The Ambulance Arrived Within Minutes

The ambulance arrived within minutes, but for Emily, those moments felt like an eternity. Drifting between consciousness and darkness, the...