З життя
«Відсудити квартиру у дітей: мій сміливий вибір для власного щастя»
Вирішила відсудити свою квартиру у своїх дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені вже майже вісімдесят, але зі здоров’ям усе в порядку. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.
Часто трапляється так, що в літньому віці люди починають шкодувати про прожите життя. Розмірковують, як могли би прожити його краще, що можна було б змінити, щоб усе склалося вдаліше. Тому й переконують своїх дітей не робити таких помилок.
Я ж вирішила зруйнувати всі стереотипи. Буду на старості жити для себе. Адже все своє життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Після школи майже відразу вийшла заміж. Згодом у родині з’явилися діти. І так не знайшлося часу для себе. Майже весь час приділяла родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, діти бачать у моїй квартирі свою. Мене, таке враження, нібито вже й не існує. Рідний син без мого дозволу поселив у мою квартиру онука з дружиною. Моя думка їх не цікавить взагалі. І це замість подяки за всі ті роки, що я їх виховувала.
Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно. Попри те, що мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе гаразд. І хочу провести останні роки свого життя для себе. Мої родичі, звичайно, образилися. Почали вже було судові процеси, але завдяки підтримці чоловіка я змогла повернути свою квартиру. Ще й виселила онука з дружиною. Замінила всі замки на дверях для внутрішнього спокою. Звичайно, квартира після моєї смерті перейде дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало впродовж усього життя. Адже багато безцінного часу було змарновано.
Усі мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. Вони не наважуються вчинити так само, оскільки їхні діти залишили на них правнуків, не переймаючись їхніми турботами. Я вражена тим, що вони самі себе не цінують. Гадаю, вони не поважають себе і свій час, який можна витратити на себе, принаймні на старості.
Можливо, колись я буду жаліти про своє рішення. Але поки я жива й можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не думаючи про інших.
Заберіть мені дитинство назад!” — наполягала сестра після восьми років відсутності…
«Віддайте мені моїх дітей!» — вимогла сестра, якої не було вісім років… Буває, що доля змушує стати батьком раніше, ніж...
У нас же дитина: як невістка прагнула витіснити родича з його кімнати
Ця історія трапилася з моїм другом, з яким ми разом вчилися у університеті. Його звуть Олексій, йому лише двадцять два,...
Моя мама віддала собаку в притулок без мого відома: «Чому б просто не завести дитину?»
Це сталося після п’яти років шлюбу. Ми з чоловіком вирішили трохи перевести подих і поїхали у невеличку відпустку в Карпати...
Їй ніхто не потрібен: історія жінки без сімейних цінностей
Та от невістка — нікому не потрібна, навіть власна дитина! — історія жінки, яка зроду не розуміла, що таке родина....
У нас дитина, поміняймося кімнатами: як дружина брата хотіла витіснити Олександра
Ця історія трапилася з моїм другом, з яким ми разом вчилися у виші. Його звуть Тарас, йому всього двадцять два,...
Мама в сльозах: Невиносимо сидіти з онуками!
Ох, доню, більше нема сили сидіти з цими дітьми! Вони мене просто заморджують! — мати подзвонила в сльозах, не витримавши...
Свекрусі не потрібна ніхто, навіть її власна дитина!” — історія жінки, яка не розуміє, що таке сім’я
“Невістці ніхто не потрібен, навіть її власна дитина!” — історія жінки, яка не розуміє, що таке родина. Після весілля мого...
«Моя машина — мої правила!» — заявила свекруха
«Це моя машина, і я сама вирішую, кому її давати!» — гукнула свекруха. Ми з чоловіком, Олегом, молода родина, нашому...