Connect with us

З життя

Чоловік повертається до нас з дітьми через гроші.

Published

on

Чоловік хотів повернутися до мене й дітей заради грошей.

Я вийшла заміж у 18 років. Мій чоловік Петро був старшим за мене на 20 років. Він підкорив мене своєю ввічливістю, гарними словами, я просто закохалася. Через рік у нас народилася донька Олеся, а потім син Костянтин.

Петро підтримував мене у всьому, з його допомогою я стала на ноги і закінчила навчання в університеті. Коли наш молодший син виповнився 3 роки, мій чоловік зібрав свої речі і зник з нашого життя назавжди.

Я довго плакала, не мала уявлення, як вижити самотужки з двома дітьми. Не мала жодної підтримки, тож не могла працювати. Аліменти становили лише 4000 гривень, як я могла на це вижити? Потім донька пішла до школи, а син отримав місце в садочку, і я нарешті змогла влаштуватися на роботу.

Тоді з’явився мій чоловік і почав благати про прощення та хотів повернутися додому, але я тоді йому сказала:

– Ми навчилися жити без тебе, ти жодного разу не подумав про дітей, а тепер перепрошуєш? Іди та не повертайся більше до нашого життя.

За місяць він позвав мене до суду, сподіваючись повернути дітей, але, звісно, програв справу, і Олеся та Костянтин залишилися зі мною.

Півроку потому я дізналася, чому мій чоловік хотів помиритися. Його батько склав заповіт на користь наших дітей, і Петро залишився ні з чим. Тепер це все вже в минулому, але я досі пам’ятаю, як ми ділили шматок хліба і голодували тижнями разом із моїми дітьми.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − чотирнадцять =

Також цікаво:

З життя7 хвилин ago

Хитрий пророк

– Добрий вечір, громадяни, сусідка знизу поскаржилась на шум і крики з вашої квартири, – на порозі стояв дільничний, –...

З життя1 годину ago

Ваш кіт дуже гучний!

— Вимкніть цю диявольську машину! Я через вас спати не можу! — роздався крик за дверима. Потім хтось почав бити...

З життя2 години ago

Ти знайшла своє місце у світі

— Хоча комусь ти виявилася потрібна. — Не потрібен тобі мій син, він тобі життя зламає. — Неправда, Маріє Григорівно....

З життя2 години ago

Відбитки долі

Сьогодні знову поганий день. — Тарасе, ну що тобі бракує? Дивись – українська – двійка, алгебра – ледве трійка, а...

З життя3 години ago

Це все через тебе

— Оленко Петрівно, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Соломійки чіплявся. — Як то — чіплявся? Ганнусю,...

З життя3 години ago

Підіймемося над образою

Давно то було, а досі згадується, як сонце того дня, яке ніби не хотіло заходити… — Ну що, донечко, подумали?...

З життя4 години ago

Вона знову тут

— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Мене звати Ярослав. — Ярославе… Ярочку… Сину! Марія Степанівна підняла голову...

З життя4 години ago

Час минає, а люди змінюються

Часи завжди однакові, лише люди різні — Тетяно, в тебе хоч крапля совісті залишилася?! — тремтячим голосом промовила Оксана до...