Connect with us

З життя

Мої сестри вимагають спадщини, але я не згоден.

Published

on

Мої сестри вимагають поділу спадщини, а я цього не зроблю.

Нещодавно я успадкувала двокімнатну квартиру в Києві від самотньої тітки. Заповіт був оформлений на моє ім’я, але мої сестри з цим не погоджуються і також хочуть отримати свою частку.

Я цьому не згодна.

Моя самотня тітка записала мене в заповіті, бо ніхто інший у родині не хотів допомагати їй в останні роки життя, я вже про це говорила.

Не очікувала, що квартира дістанеться мені. Але якщо так сталось, я не збираюся відмовлятися від спадщини.

Коли мої дві сестри дізналися про це, вони дуже засмутилися і почали вимагати “справедливості”.

Усі ми живемо в тому ж місті, умови життя у всіх різні, але кожному тісно. Я маю двокімнатну квартиру у передмісті разом з сином.

Старша сестра живе з чоловіком і двійнятами у двокімнатній квартирі, а молодша, з двома доньками, має житло в новобудові.

Мої сестри вважають, що я маю продати свою квартиру в Києві і поділитися грошима порівну, тоді кожна з нас зможе розширити свої житлові умови.

Але у мене інші плани: я хочу зробити невеликий ремонт в новій київській квартирі і здавати її в оренду. Для мене це чудове джерело додаткового доходу, що може зрівнятись з моєю основною зарплатнею.

Сестри наголошують, що ми всі – найближча родина і повинні підтримувати один одного. Але тільки я оплачувала догляд за тіткою, хоч це було дорого, а я теж не маю багато грошей.

Так, це для них складно. Але чому, не доклавши зусиль, мої сестри хочуть полегшити своє життя за мій рахунок?

Ми сперечаємося щодо цього вже кілька тижнів. Я слухаю їхні звинувачення у відсутності сумління. Але своєї думки я не зміню.

А що б ви зробили на моєму місці?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шість + три =

Також цікаво:

З життя58 хвилин ago

Рідня завжди поруч

Олена оглядає хату. Все на місці — патрі, глечики на полицях, дівчинки розчесані, банти як слід. Федір тільки що втомився...

З життя1 годину ago

Усмішка в труднощах: коли йдуть, але ти залишаєшся

– Боже, мені вже набридла ця дійсність! – Микола нервово ходив по кухні, ступаючи в хвилях від випарів борщу. –...

З життя1 годину ago

Жадібний чоловік

Неподалік від Карпат, де взимку тріскання кедрів гучить, а влітку пахне чагарником, затишений невеличкий місток. Будинки тут — апартаменти п’ятиповерховці,...

З життя1 годину ago

Останнє літо в саду

Туман, подобно простоганю, тишком плив понад поверхнею річки. Лідія Дмитрівна сиділа на веранді дачного будинка в селі Хмеливки та любувалась...

З життя3 години ago

Останній збір врожаю

Останній урожай – Я не дозволю тобі цього зробити, Сергіє! Жодні документи не змінять мого слова! – закричала Ольга Петренко,...

З життя3 години ago

Несподіване відкриття на кухні: записка замість晚ерi.

Оля, моя дружина, часто поспішала до Тані. Я завжди жартував, що вона там залишає мене на самоті, а сама смажиться...

З життя4 години ago

Сяйво Ручая

Мені довелося працювати секретаркою головного інженера на великому підприємстві. Прacів було багато, усі різні. У кожного — зовсім неповторний шлях....

З життя4 години ago

Я закохалася в нього, а він — у мою подругу

Оксана Миколаївна стояла біля вікна й дивилася, як по двору граються сусідські діти. В руці зажадала листівка, яку щойно приніс...