Мої сестри вимагають спадщини, але я не згоден.

Мої сестри вимагають поділу спадщини, а я цього не зроблю.

Нещодавно я успадкувала двокімнатну квартиру в Києві від самотньої тітки. Заповіт був оформлений на моє ім’я, але мої сестри з цим не погоджуються і також хочуть отримати свою частку.

Я цьому не згодна.

Моя самотня тітка записала мене в заповіті, бо ніхто інший у родині не хотів допомагати їй в останні роки життя, я вже про це говорила.

Не очікувала, що квартира дістанеться мені. Але якщо так сталось, я не збираюся відмовлятися від спадщини.

Коли мої дві сестри дізналися про це, вони дуже засмутилися і почали вимагати “справедливості”.

Усі ми живемо в тому ж місті, умови життя у всіх різні, але кожному тісно. Я маю двокімнатну квартиру у передмісті разом з сином.

Старша сестра живе з чоловіком і двійнятами у двокімнатній квартирі, а молодша, з двома доньками, має житло в новобудові.

Мої сестри вважають, що я маю продати свою квартиру в Києві і поділитися грошима порівну, тоді кожна з нас зможе розширити свої житлові умови.

Але у мене інші плани: я хочу зробити невеликий ремонт в новій київській квартирі і здавати її в оренду. Для мене це чудове джерело додаткового доходу, що може зрівнятись з моєю основною зарплатнею.

Сестри наголошують, що ми всі – найближча родина і повинні підтримувати один одного. Але тільки я оплачувала догляд за тіткою, хоч це було дорого, а я теж не маю багато грошей.

Так, це для них складно. Але чому, не доклавши зусиль, мої сестри хочуть полегшити своє життя за мій рахунок?

Ми сперечаємося щодо цього вже кілька тижнів. Я слухаю їхні звинувачення у відсутності сумління. Але своєї думки я не зміню.

А що б ви зробили на моєму місці?