Connect with us

З життя

Дарую дорогі подарунки сину і онукам, але невістка від усього позбувається.

Published

on

Я на пенсії і живу для себе, але все ще енергійна і активна, навіть працюю на пів ставки. У мене є єдиний син, і він вже вісім років має свою сім’ю.

Дружина народила йому двох доньок, які є моїми онучками. Я люблю всю їхню сім’ю, але з невісткою у мене складні стосунки. Дізналася, що кожен подарунок, який я їй роблю, вона продає в інтернеті. Але я ніколи не дарую нічого зайвого. Зазвичай це якісні речі. Якби вона продавала тільки свої, це не було б так погано, але вона реалізує і речі мого сина і онучок.

Ймовірно, вся справа в жадібності. Вона завжди була такою. Не оплачують іпотеку, нехай матеріального тягаря немає, адже мій чоловік подарував їм квартиру, автомобіль, меблі. Син має пристойну роботу, та їй цього все одно недостатньо. Колись я хотіла подарувати онучкам гроші, але син відмовився прийняти. Сказав, що заробляє гідно, але невістка ніколи не відмовляється від подарунків. Та виявилося, що їй це не потрібно.

Я хотіла б радувати онучок, як всі бабусі — купувати гарні сукні та модні черевички. Час від часу, отримуючи зарплату, я ходжу до дитячих магазинів з онучками. Вони обирають іграшки для себе. Нещодавно у невістки був день народження. Я запитала сина, що б вона хотіла, і він назвав конкретну модель хлібопічки. Придбала і подарувала, вона зробила вигляд, що задоволена. Перед врученням я розповіла про це сусідці, пояснила, що це дорогий подарунок.

Якби не цей випадок, я б нічого не дізналася. Виявилося, що невістка вирішила продати подарунок. Сусідка, що шукала таку ж хлібопічку у мережі, побачила її на сайті під іменем моєї невістки. Я була вражена. Почала переглядати інші речі з цього акаунта — вона продавала навіть одяг, який я купила онучкам. Деякі з них навіть не вдягали разу. Були іграшки, та навіть сорочки сина за низькими цінами. Мені стало так прикро, що ледь не заплакала.

Подзвонила до невістки, почала сварити її. Вона розгубилася і спробувала знайти виправдання, потім сказала:

– Що в цьому поганого? Чиї це вже речі, ми можемо їх розпоряджатися на свій розсуд. Діти виросли з одягу, їм вже не цікаві іграшки, а чоловік ті сорочки вже не носить, бо вони вийшли з моди. Я попробувала спекти хліб, але мені це не сподобалося, тому вирішила продати!

Зателефонувала синові, він нічого не знав. Сказав, що нічого не може зробити, бо дружина сама вирішує все.

Не знаю, що робити. Всі ці речі були дорогими, я не економила на сім’ї. А ця жінка продавала всі мої цінні подарунки і витрачала гроші на себе. Онучки не мають до цього стосунку, адже завжди раділи моїм покупкам. Я й надалі їх балуватиму, це не їхня вина, що у них така мати. Доведеться попросити, щоб не продавала речі, які я дарую.

Як з цим впоратися?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять + дев'ять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

A young millionaire discovers a fainted girl clutching twin babies in a snow‑covered town square.

Jack Morrison watched the snow drift down past the tall windows of his penthouse in the Morrison Tower, the digital...

З життя2 години ago

The young girl had already made up her mind: she’d rather be branded a thief than bear the sound of the baby’s cries for one more night.

The little girl had already made up her mind: shed rather be branded a thief than let the baby cry...

З життя3 години ago

The boy endured his stepmother’s daily punishments… until a police K‑9 did something that chilled his blood.

It was not the strap that hurt the most. It was the words that came before the blow. If your...

З життя4 години ago

She thought she’d found a rug… but something inside was moaning and shifting.

The day turned warm and bright, and Megan decided to make the most of itshe would freshen up her makeshift...

З життя5 години ago

The mother knelt among the damp autumn leaves, her black coat pressed to the earth, her face hidden in her trembling hands.

The mother knelt among the dripping oak leaves, her black wool coat soaking through, her fingers trembling as they covered...

З життя5 години ago

2 a.m. in Leah Anderson’s kitchen— a lone bulb casts a yellow glow over a cracked table, unwashed dishes and faded walls, the city outside sleeps indifferently, while baby Charlie, only four months old, cries inconsolably.

14March2026 02:00 The kitchen light in my flat flickered feebly. It was twointhemorning and baby Charlie, barely six months old,...

З життя6 години ago

I Ended Up with the Ugly One

Dear Diary, The events of the past few days have left me reeling, but as I sit here reflecting, I...

З життя7 години ago

When He Let His Mum Run the House, His Wife Became a Servant—But After Three Months the Daughter‑in‑Law Served the Bold Relatives a Lesson.

17October2026 I stood by the kitchen window, watching the dull, overcast sky over Manchester. Only three months ago I was...