Connect with us

З життя

У понеділок мій старший брат приїхав з-за кордону з повними валізами одягу для батьків.

Published

on

У понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Привіз батькам всілякі речі. Мати застелила стіл, перед основною стравою приготувала різні закуски. Клопоталася біля невістки, пропонувала й подавала все найкраще. Андрій з дружиною, повернувшись, почали відвідувати родичів, усі заздрили їм і захоплювалися. Після обіду брат поїхав, взявши конверт з грошима, які їм дав батько. Брат тільки-но вийшов, як атмосфера в домі зіпсувалася; почалися нарікання, просили мою дружину, щоб подала чай, а батько став скаржитися, що так багато снігу, що важко пройти.

Лідія кип’ятила воду для чаю, а я розчистив сніг і відчував сум. Продовжую жити з батьками, які ніколи не оцінюють. Останні десять років я з дружиною та двома синами живу в одному домі з батьками. Мама давно не працює, батько теж. Вони дбають про себе. Як тільки вийшли на пенсію, почали турбуватися про здоров’я: мати не вийде в сад, бо сонце надто яскраве вдень, а ввечері – комарі. Ліда і я робимо все по дому.

Андрій приїжджає дуже рідко, тоді батьки стають зовсім іншими, оживають, забувають про свої недуги, метушаться навколо своїх онуків. Щороку розумію, що зробив велику помилку, залишившись з батьками. Завжди більше поважають тих, хто далеко, а той, хто поруч і допомагає у всьому, ніколи не цінується. Можливо, варто покинути батьків, купити будинок у селі і жити власним життям? Але зараз у нас таких грошей немає, а Лідія і я вклали стільки сил і коштів у батьківську домівку. Дійсно потребую підтримки, що тепер робити?

В понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Привіз батькам різне вбрання. Мати накрила на стіл, перед основною стравою приготувала різні закуски. Клопоталася біля невістки, пропонувала і подавала все найкраще. Андрій і його дружина, повернувшись, почали відвідувати родичів, усі заздрили їм і захоплювалися. Після обіду Андрій поїхав, узявши конверт з грошима, які їм дав батько. Брат щойно вийшов, і настрій у домі відразу зіпсувався; почалися нарікання, просили мою дружину подати чай, а батько скаржився, що стільки снігу, важко пройти.

Лідія кип’ятила воду для чаю, а я розчистив сніг і був засмучений, бо живу далі з невдячними батьками.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ятнадцять − 10 =

Також цікаво:

З життя13 хвилин ago

Предательство ради счастья: внук оставил деда без дома

Счастье на пепелище: как внук обманул деда Меня зовут Татьяна Петровна, живу в тихом дворе на окраине Казани. Здесь все...

З життя18 хвилин ago

Наглые сваты пытаются разрушить мою жизнь, и я хочу захлопнуть дверь им в лицо

Сегодня снова накатило — прямо перед носом этих назойных сватов хочется захлопнуть дверь навсегда. Их бесцеремонность съедает меня по кусочкам....

З життя19 хвилин ago

Неожиданный визит в доме

Ну послушай, вот какая история приключилась. Светлана и Дмитрий сидели во главе стола, сияя от счастья – их свадьба была...

З життя21 хвилина ago

Её мечта – встретить правнучку, но я никак не прощу её измену

Меня зовут Арина, и в моей душе годами живёт боль, о которой трудно говорить. Возможно, если я выскажусь, станет хоть...

З життя48 хвилин ago

Неожиданный визит в доме

**Нежданный гость** Октябрьским вечером мы с Татьяной сидели за столом, счастливые и уставшие после шумной свадьбы. Гости веселились до утра,...

З життя51 хвилина ago

«Ты же не можешь меня забрать… А что если мы возьмём Марину?» — гениальный план мальчика обойти закон и обрести семью

Дом культуры в маленьком городке под Нижним Новгородом выглядел потрёпанным, но уютным. Ребятишки толпились в зале, не отрывая глаз от...

З життя1 годину ago

Я мріяла про доньку, а отримала сина: сльози на його весіллі…

Хотіла доньку, а Бог подарував сина. І я плакала на його весіллі… Коли в Олега та Марії була розкішна, яскрава,...

З життя1 годину ago

Её слова перевернули мой мир, но я не хотел тебя тревожить вчера

В маленьком городке под Нижним Новгородом, где вечерние фонари теплятся над мощёными улицами, моя жизнь — казавшаяся такой прочной —...