Моя сестра без жалю вигнала мене на вулицю.

Моя сестра без жалю виставила мене на вулицю.

Моя сестра Олена завжди була для мене найважливішою людиною у цьому світі. Після смерті наших батьків ми обіцяли одна одній, що завжди будемо допомагати та підтримувати.

Коли мій син став дорослим, він переїхав до Києва, а я залишилася у Львові. Потім мій чоловік і я розлучилися, і я втратила власне житло.

Тоді моя сестра дозволила мені жити у своїй квартирі, рідко буваючи вдома, адже вона часто поїздила за кордон.

Оскільки я працювала в компанії колишнього чоловіка, я залишилась не лише без житла, а й без роботи. Було важко, спочатку жила на заощадження, а потім знайшла роботу хатньою робітницею. На той час я вже понад два роки жила у квартирі Олени.

Настав день, коли сестра сказала, що я мушу звільнити квартиру, адже вона вирішила її здати і навіть вже домовилась із посередником.

Не знала, що їй відповісти, і лише спромоглася сказати: “Добре”. Я так розхвилювалась, що почала важко дихати. Проте мусила заспокоїтися і продумати, що робити далі, куди йти. Це дійсно була проблема.

Коли Олена увійшла в квартиру, вона щебетала про рахунки за комунальні послуги та посередника, з яким мала зустрітися. Я навіть не могла зосередитися на її словах. У той же вечір вона полетіла на Мальдіви на чотири місяці, і була така щаслива. Завжди раділа за неї, коли вона була в такому настрої, але не цього разу.

У голові була лише одна думка: де знайти квартиру, адже оренда однокімнатної у Львові коштує дорого, а мій заробіток не дозволяє оплатити більше, ніж сарай десь на околицях. Почала перебирати варіанти, але нічого гідного не вигадала.

Місяць потому подзвонив дзвінок у двері.

Заходить якась дівчина і каже, що вона посередниця моєї сестри, і просить мене негайно залишити квартиру, адже нові мешканці мають заселитися вночі. Почала їй пояснювати, що не маю куди йти, що сестра нічого не казала. Але вона навіть не стала слухати. Я намагалася додзвонитися до Олени, але через різницю в часі на Мальдівах вже була глибока ніч.

Зібрала свої речі й вийшла на вулицю. Ту ніч провела на дитячому майданчику. Вранці отримала від сестри смс: “Дорога, шкодую, що так вийшло. Думаю, ти вже знайшла нове місце для життя”.

Її повідомлення розірвало моє серце на тисячу шматочків. Як вона могла так зі мною вчинити? Це ж моя рідна сестра!

Чудово розуміла, що вона потребує грошей, але не могла зрозуміти, чому поставила мене перед фактом?

Відчувала сум, що гроші тепер важливіші за рідну сім’ю. Мені вдалося винайняти маленьку кімнату в старому будинку на околиці. Згодом знайшла кращу роботу і стало трохи легше.

Зараз сиджу у своїй маленькій кімнатці як мишка, намагаючись нікому не заважати, щоб не втратити знову своє місце проживання.

Почувалася дуже погано, що Олена ніколи не вибачилася за цей випадок. Потім вона почала дзвонити і питати, як у мене справи. Але тепер для неї немає місця в моєму серці, я кажу їй, що у мене все добре, як у всіх інших.

Ось лист, який ми отримали від читачки зі Львова. У листі цієї жінки немає злоби на сестру, лише заклик цінувати тих, хто дорогий нашому серцю. Очевидно, що у неї є образа, але якщо щиро вибачитися, людина може пробачити все.

Подумайте про це, можливо, ви когось випадково образили, і зараз саме час попросити цю людину вибачити.