Connect with us

З життя

Часом тихо з тещею, але тепло так і не стало.

Published

on

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але між нами не було теплих стосунків. Все змінилося, коли вона подарувала нам дачу.

Батьки мого чоловіка мали дачну ділянку. Вони вирішили передати її нам, оскільки більше не мали сил і здоров’я, щоб доглядати за садом. Свекруха обожнювала працювати на грядках – огірки, помідори, яблука – все це вона вирощувала, закладала в банки і роздавала сусідам. А тепер цей обов’язок ліг на мої плечі.

Тепер у нас є дача, де можна посмажити ковбаски та відпочити на вихідних. Але був один нюанс – я не хотіла працювати в городі, тому вирішила зробити квітник. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку або в супермаркеті. Ми повністю відмовилися від овочевих грядок, посадили газон і облаштували великий двір.

Одного разу свекруха приїхала подивитися на наш сад, але овочів і фруктів там не знайшла. Я вислухала стільки різноманітних слів на свою адресу, що була вражена. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію робити, а тільки все навколо псує.

Нещодавно до свекрухи навідався чоловік і запитав про її квашені огірки. Вона дістала йому банку з сухими квітами і сказала, що це все, що залишилося від її смачних огірків.

Вона ще додала, щоб він взяв банку з собою і пригостив дружину і внуків, адже мені занадто важко доглядати за грядками, тому хай їдять те, що я виростила.

Я була шокована таким вчинком свекрухи і важко було впоратися зі своїми емоціями. Свекруха ж вирішила, що знову хоче мати свою ділянку: вона хоче знову викопати грядки і посадити овочі. Я не знаю, що в такій ситуації робити. Все було заплановано, але тепер замість саду та басейну для дітей я буду мати грядки…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − 16 =

Також цікаво:

З життя53 хвилини ago

Кілька років тому, коли я навчався в університеті, моїми сусідами були троє хлопців мого віку.

Було це вже давно, коли я ще вчився в університеті. У сусідній квартирі жили троє хлопців, рівня мені за віком....

З життя2 години ago

Справжній герой

Олександра з Миколою зустрічалися два роки. Мама Олександри вже почала хвилюватися, що донька марнує з ним час, до весілля справа...

З життя3 години ago

Урок, який змінив все

Шкільний урок, або Марусенька Ромко Багряний йшов із їдальні. Він уже ступив на перший східцевий сходинок, коли почув під ними...

З життя4 години ago

Друга Шанс для Зміни

Стоячи у своєму вишуканому кабінеті, В’ячеслав відкинувся у зручному кріслі, з усмішкою споглядаючи шлях, який привів його сюди. Його ресторан,...

З життя4 години ago

Моя мама з особливого місця, а я завжди був близько до дідуся.

Моя мама родом з Вінниці, із села Гулівці, щоб бути точним. Я завжди був дуже прив’язаний до свого дідуся, батька...

З життя5 години ago

Незламна зв’язок дружби

Оксана закрила файл і надіслала його собі на робочу пошту. У понеділок у офісі відкриє, роздрукує, поставить печатку й здасть...

З життя5 години ago

Дядя Паша: Провідник у нове життя

Дядько Павло, або Життя триває… Віталій сидів за кухонним столом, нудно дивлячись у стіну перед собою. Нічого цікавого там не...

З життя6 години ago

А от же, моя мама мені повірила!

Тато вірив у мою історію. Це сталося минулого року на Великдень. Була ніч, близько восьмої, якраз у Чистий Четвер. Я...