Connect with us

З життя

Часом тихо з тещею, але тепло так і не стало.

Published

on

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але між нами не було теплих стосунків. Все змінилося, коли вона подарувала нам дачу.

Батьки мого чоловіка мали дачну ділянку. Вони вирішили передати її нам, оскільки більше не мали сил і здоров’я, щоб доглядати за садом. Свекруха обожнювала працювати на грядках – огірки, помідори, яблука – все це вона вирощувала, закладала в банки і роздавала сусідам. А тепер цей обов’язок ліг на мої плечі.

Тепер у нас є дача, де можна посмажити ковбаски та відпочити на вихідних. Але був один нюанс – я не хотіла працювати в городі, тому вирішила зробити квітник. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку або в супермаркеті. Ми повністю відмовилися від овочевих грядок, посадили газон і облаштували великий двір.

Одного разу свекруха приїхала подивитися на наш сад, але овочів і фруктів там не знайшла. Я вислухала стільки різноманітних слів на свою адресу, що була вражена. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію робити, а тільки все навколо псує.

Нещодавно до свекрухи навідався чоловік і запитав про її квашені огірки. Вона дістала йому банку з сухими квітами і сказала, що це все, що залишилося від її смачних огірків.

Вона ще додала, щоб він взяв банку з собою і пригостив дружину і внуків, адже мені занадто важко доглядати за грядками, тому хай їдять те, що я виростила.

Я була шокована таким вчинком свекрухи і важко було впоратися зі своїми емоціями. Свекруха ж вирішила, що знову хоче мати свою ділянку: вона хоче знову викопати грядки і посадити овочі. Я не знаю, що в такій ситуації робити. Все було заплановано, але тепер замість саду та басейну для дітей я буду мати грядки…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × три =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Справжня сила чоловіка

**Справжній чоловік** Оксана з Ігорем зустрічалися два роки. Мати Оксани вже почала хвилюватися, що дочка марнує з ним час, а...

З життя2 години ago

Урок на межі фантазії

**Шкільний урок, або Оленка** Юрко Коваль йшов із їдальні. Він уже ступив на перший схід сходів, коли почув під ними...

З життя3 години ago

Моя мама з малюнком у душі, а я — з прив’язкою до дідуся.

Моя матір родом із Чернігова, а точніше — з села Димер. Я завжди був дуже прив’язаний до свого дідуся, батька...

З життя4 години ago

Улюблена, неповторна

**25 січня, Київ** Дрібний дощик бив по обличчю, заліплюючи очі. Оксана йшла, мріючи швидше опинитися вдома. В голові туман, думки...

З життя5 години ago

Дядя Паша: Кожен день – нова глава!

Тьотя Галя, або Життя триває… Сергій сидів за кухонним столом, нудно дивлячись у стіну. Нічого цікавого там не було, як...

З життя6 години ago

Мистецтво керування автомобілем

Уроки водіння Оля припаркувала авто біля офісу й поспішила до входу. Попереду повільно йшли дві дівчини, щось обговорюючи. Перед самими...

З життя7 години ago

Останній лист

Останній лист Марічка не знала свого батька. Коли підросла і запитала маму про нього, та лише відповіла: — Хіба тобі...

З життя7 години ago

Комедійний Майстер

— Оленко, ти скоро? Зараз прийдуть Катря та Тарас, — нетерпляче промовив Олексій, зазирнувши у спальню. — Зараз. Хвилинку, —...