З життя
Часом тихо з тещею, але тепло так і не стало.

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але між нами не було теплих стосунків. Все змінилося, коли вона подарувала нам дачу.
Батьки мого чоловіка мали дачну ділянку. Вони вирішили передати її нам, оскільки більше не мали сил і здоров’я, щоб доглядати за садом. Свекруха обожнювала працювати на грядках – огірки, помідори, яблука – все це вона вирощувала, закладала в банки і роздавала сусідам. А тепер цей обов’язок ліг на мої плечі.
Тепер у нас є дача, де можна посмажити ковбаски та відпочити на вихідних. Але був один нюанс – я не хотіла працювати в городі, тому вирішила зробити квітник. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку або в супермаркеті. Ми повністю відмовилися від овочевих грядок, посадили газон і облаштували великий двір.
Одного разу свекруха приїхала подивитися на наш сад, але овочів і фруктів там не знайшла. Я вислухала стільки різноманітних слів на свою адресу, що була вражена. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію робити, а тільки все навколо псує.
Нещодавно до свекрухи навідався чоловік і запитав про її квашені огірки. Вона дістала йому банку з сухими квітами і сказала, що це все, що залишилося від її смачних огірків.
Вона ще додала, щоб він взяв банку з собою і пригостив дружину і внуків, адже мені занадто важко доглядати за грядками, тому хай їдять те, що я виростила.
Я була шокована таким вчинком свекрухи і важко було впоратися зі своїми емоціями. Свекруха ж вирішила, що знову хоче мати свою ділянку: вона хоче знову викопати грядки і посадити овочі. Я не знаю, що в такій ситуації робити. Все було заплановано, але тепер замість саду та басейну для дітей я буду мати грядки…
