Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій тато. Ми з дружиною поїхали в село, допомогли з організацією похорону, а всі витрати розділили з братом між собою.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли організувати похорон і поділили всі витрати з братом. Вчора мій брат Микола зателефонував мені з проханням переписати на нього мою частку будинку в селі, мотивуючи це тим, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був дуже здивований, адже батько отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які він витрачав також на своїх онуків. Скільки ж потрібно пенсіонеру на селі? Сам ходив, усе розумів. Я не дав однозначної відповіді брату, сказав, що проконсультуюсь із дружиною, але ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Щойно я вступив до університету, одразу ж переїхав з рідного дому.

Після закінчення навчання я залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився і взяв кредит на квартиру. У нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але залишився жити з батьками. Не можу про нього сказати нічого поганого: він гарна людина, має хорошу дружину, багато років вони мирно жили з батьками, зараз у них двоє дітей.

Батьки Оксани подарували нам машину, хоч вона була старою, але ми були незалежними й часто могли відвідувати батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах і в городі. Оксана завжди була поруч з моєю мамою, взагалі, всі хотіли її підтримати і бути з нею. Три роки тому мама померла, і саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, ми ще не виплатили весь кредит за квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Ми не мали часу їздити до села. Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли організувати похорон і поділили всі витрати з братом.

Вчора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням переписати на нього свою частку будинку в селі, мотивуючи це тим, що він доглядав за татом останні три роки. Я був дуже здивований, адже батько отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, яку витрачав також на онуків. Скільки ж потрібно старенькому на селі?

Сам гуляв, усе розумів. Я не зрозумів, про яку саме опіку йшлося. Батьки ніколи не говорили, що будинок залишиться лише йому, я не хочу псувати наші відносини, але не розумію, чому повинен відмовлятися від того, що мені також належить. У мене є кредит, який потрібно виплатити, плюс нашій дитині теж дісталося б щось від дідуся з бабусею.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити, я не дав однозначної відповіді братові, лише сказав, що повинен обговорити це з дружиною.

Як вирішити цю справу, не зіпсувавши відносини в родині?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × 3 =

Також цікаво:

LT21 хвилина ago

Rita ir laiptai, kurie nepriklauso niekam kitam

Rita Vaitkevičienė, penkiasdešimt trejų metų, kas antrą dieną per pietų pertrauką eidavo tais pačiais laiptais prie Vilniaus Kalnų parko. Šešiasdešimt...

HE46 хвилин ago

הקבלן מרחוב הפרחים 14

אני שכן שלו כבר תשע שנים, גר בקומה מתחת, ברחוב הפרחים ברמת גן, ליד השוק. את יוסי בן־נתן כולם בשכונה...

HE46 хвилин ago

הקבלן מרחוב הפרחים 14

אני שכן שלו כבר תשע שנים, גר בקומה מתחת, ברחוב הפרחים ברמת גן, ליד השוק. את יוסי בן־נתן כולם בשכונה...

IT50 хвилин ago

Il garage di via Bramante

Mi chiamo Renato Casagrande, ho cinquantotto anni, e per ventitré anni ho gestito un'officina meccanica a Bergamo, in via Bramante,...

IT51 хвилина ago

Il quaderno azzurro di Patrizia

«Questo dolore non passa, e forse non deve passare» ha scritto Nadia sul suo profilo, otto anni dopo il giorno...

HE2 години ago

הכלב שספר את החוליות בגדר במשך שמונה חודשים, עד שמישהו עצר

בכלוב מספר שבע-עשרה, בעמותת "צל וגג" שליד קריית גת, יושב האסקי בשם בורקן עם האף צמוד לגדר הרשת. לא נובח....

HU3 години ago

Zoltán öröksége Győrben

Kalapácsot még sosem tartottam úgy a kezemben, mint azon a szeptemberi reggelen, amikor Márta bejött a műhelybe, és letette elém...

HE3 години ago

החתלתול שחיכה מתחת למאזדה שלי ברחוב הרצל

קוראים לי אבישי פרץ, גר בבאר שבע, ואני נגר רהיטים בן שלושים ואחת. את הסיפור הזה אני מספר מהצד שלי,...