Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом між собою. Вчора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням відписати йому свою частину будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він доглядав за батьком останні 3 роки. Я був дуже здивований, адже мій батько отримував більше ніж чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно такому старенькому в селі? Сам ходив, все розумів. Я не дав братові однозначної відповіді, сказав, що проконсультуюся з дружиною, але ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я вступив до університету, залишив батьківський дім.

Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, узяв кредит на квартиру. У нас народився син.

Микола також одружився, але залишився жити з батьками. Не можу сказати про нього нічого поганого, він хороша людина, його дружина теж добра, багато років жили з батьками в згоді, зараз мають двох дітей.

Батьки Оксани подарували нам машину, хоч вона й була стара, але ми були самостійні і часто могли навідувати батьків у селі.

Влітку ми часто приїжджали туди, допомагали батькам в господарстві та в садку. Оксана завжди була поряд із моєю мамою, зрештою, всі завжди хотіли її підтримати та бути поруч. Три роки тому мама померла, саме тоді в мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили кредит на квартиру, я знайшов додаткову роботу на вихідні.

У нас не було часу їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом між собою.

Вчора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням відписати йому свою частину будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він доглядав за батьком останні 3 роки. Я був дуже здивований, адже мій батько отримував більше ніж чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно такому старенькому в селі?

Сам ходив, все розумів. Я не дуже зрозумів, про яку опіку говорив Микола. Батьки ніколи не казали, що дім залишають лише йому, не хочу псувати наші відносини, але не розумію, чому я маю відмовлятися від того, що також належить мені. У мене кредит, який потрібно виплатити, а нашій дитині також могло б залишитися щось від бабусі з дідусем.

Тепер ми з Оксаною не знаємо, як вчинити, я не дав братові однозначної відповіді, сказав лише, що маю обговорити це з дружиною.

Як вирішити цю справу, не зіпсувавши при цьому відносини в нашій родині?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 3 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

“That’s Just Like My Mum’s Ring,” Said the Waitress, Gazing at the Millionaire’s Band… His Respons…

“Thats just like the one my mum had,” the waitress remarked, glancing at the millionaires ring. She couldnt have anticipated...

З життя21 хвилина ago

Oh, Girl, You’re Wasting Your Smiles—He’ll Never Marry You! Vera was barely sixteen when her mum pa…

Oh love, youre wasting your time congratulating himhell never marry you. Violet had barely turned sixteen when her mum passed...

З життя1 годину ago

“Slice The Salad Finer, Love: A New Year’s Story of Mothers-in-Law, Misunderstandings, and Forgivene…

Chop it a bit finer for the salad, said Margaret and then caught herself. Oh, sorry, love. There I go...

З життя1 годину ago

“You’ll Never Make It Without Me!” he shouted, stuffing his shirts into a suitcase—But She Proved Hi…

Youll fall to pieces without me! You cant do anything on your own! That was Dave, my husband, barking at...

З життя2 години ago

I lied to a mother who was crying, looking her straight in the eyes, because I saw the crumpled pharmacy receipt peeking out from her handbag.

I once told a small lie to a mother who sat crying before me, looking straight into her eyes, because...

З життя2 години ago

That Unforgettable March

THAT PECULIAR MARCHMarch is never merely a month; its an annual assessment of your capacity to keep your wits about...

З життя2 години ago

“— James, where should I sit? — I whispered. He finally glanced at me, annoyance flashing in his eye…

Henry, where should I sit? I asked quietly, glancing around the crowded room. At last, he looked at me, and...

З життя2 години ago

Women’s Fates: Marianne After Granny Nancy passed away, Marianne felt utterly desolate. In her moth…

Fates of Women. Mary When Granny Agnes passed away, the world seemed a duller, sadder place for Mary. She just...