Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом між собою. Вчора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням відписати йому свою частину будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він доглядав за батьком останні 3 роки. Я був дуже здивований, адже мій батько отримував більше ніж чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно такому старенькому в селі? Сам ходив, все розумів. Я не дав братові однозначної відповіді, сказав, що проконсультуюся з дружиною, але ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я вступив до університету, залишив батьківський дім.

Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, узяв кредит на квартиру. У нас народився син.

Микола також одружився, але залишився жити з батьками. Не можу сказати про нього нічого поганого, він хороша людина, його дружина теж добра, багато років жили з батьками в згоді, зараз мають двох дітей.

Батьки Оксани подарували нам машину, хоч вона й була стара, але ми були самостійні і часто могли навідувати батьків у селі.

Влітку ми часто приїжджали туди, допомагали батькам в господарстві та в садку. Оксана завжди була поряд із моєю мамою, зрештою, всі завжди хотіли її підтримати та бути поруч. Три роки тому мама померла, саме тоді в мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили кредит на квартиру, я знайшов додаткову роботу на вихідні.

У нас не було часу їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом між собою.

Вчора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням відписати йому свою частину будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він доглядав за батьком останні 3 роки. Я був дуже здивований, адже мій батько отримував більше ніж чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно такому старенькому в селі?

Сам ходив, все розумів. Я не дуже зрозумів, про яку опіку говорив Микола. Батьки ніколи не казали, що дім залишають лише йому, не хочу псувати наші відносини, але не розумію, чому я маю відмовлятися від того, що також належить мені. У мене кредит, який потрібно виплатити, а нашій дитині також могло б залишитися щось від бабусі з дідусем.

Тепер ми з Оксаною не знаємо, як вчинити, я не дав братові однозначної відповіді, сказав лише, що маю обговорити це з дружиною.

Як вирішити цю справу, не зіпсувавши при цьому відносини в нашій родині?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

одинадцять + чотири =

Також цікаво:

З життя20 хвилин ago

Фортуна усміхнулась

**Щоденник Олесі Коваль** Так мені пощастило… — Олесю, дай пояснити! — На порозі стояв задиханий Богдан. — Що вам від...

З життя28 хвилин ago

Хто ти насправді?

— Та ти мужик чи як? Знову сусіди зверху розгулялись, немов на ярмарку! Третя година ночі! — Соломія штовхнула сонного...

З життя1 годину ago

Налагодити особисте щастя

Будувати особисте життя “Мамо, ну чого ти так хвилюєшся? Андрій сказав, що любить мене. Ми одружуємось, мамо,” — Соломія була...

З життя1 годину ago

Ти вдома, а життя минає

— Дома сидиш, нічого не робиш… — Мамо, підем грати в машинки, ти ж обіцяла… — знову вимовив п’ятирічний Богдан,...

З життя2 години ago

Все пішло не за планом

— Ну й як так вийшло… — Як то «як»? Ти ж його дружина? — Так, у прямому сенсі. Хоч...

З життя2 години ago

Її щастя, а платимо ми

— Ой, Соню, як добре, що тебе біля під’їзду зустріла! Я тоді навіть підніматись до вас не буду! — ледве...

З життя3 години ago

Вигнана після зради: забезпечення, але без спілкування!

Багатий чоловік Він вигнав дружину Захаров після зради з гуркотом. Хоча й забезпечив її. Але спілкуватися більше не хотів —...

З життя3 години ago

Як ти могла так вчинити?

— Здравствуй, Марічко. Скільки ми з тобою не бачились? П’ятнадцять років? Чи більше? — Мабуть, більше. Але ти жодної мінотки...