Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли в організації похорону, а всі витрати рівномірно розділили між собою і братом.

Published

on

Місяць тому помер мій тато. Разом із дружиною ми поїхали в село, допомогли в організації похорону, а всі витрати розділили з братом поміж нас. Учора Микола, мій брат, зателефонував до мене з проханням переоформити на нього свою частку будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він піклувався про батька протягом останніх 3 років. Я був дуже здивований, адже тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які використовував також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно літній людині, та ще й у селі? Він сам ходив, все розумів. Я не дав братові однозначної відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, проте ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від своєї частки спадщини.

На момент, коли я вступив до університету, я виїхав з батьківського дому.

Закінчивши навчання, залишився у місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Він добра людина, у нього хороша дружина, багато років вони жили з батьками в злагоді, а тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам машину, хоч вона була вже стара. Завдяки цьому ми могли регулярно відвідувати моїх батьків у селі.

Влітку ми часто приїжджали туди, допомагали батькам по господарству і в саду. Оксана завжди була поряд із моєю мамою. Три роки тому мама померла, саме тоді у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми все ще не виплатили кредит на квартиру. Я знайшов додаткову роботу на вихідні.

У нас не було часу, щоб їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом із дружиною ми поїхали на село, допомогли в організації похорону, всі витрати розділили з братом.

Учора Микола зателефонував із проханням переоформити на нього свою частину будинку в селі, його аргументом було те, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був надзвичайно здивований, адже мій тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на онуків. Скільки таких грошей людині потрібно на селі?

Він сам ходив, все розумів. Я не дуже зрозумів, про яку опіку йшлося, адже батьки ніколи не казали, що залишають будинок тільки йому. Не хочу псувати з ним стосунки, але теж не розумію, чому маю відмовлятися від того, що мені також належить. У мене є кредит, який потрібно погасити, а наша дитина теж могла б отримати щось від бабусі та дідуся.

Зараз з Оксаною ми не знаємо, як вчинити, я не дав братові однозначної відповіді, лише сказав, що маю це обговорити з дружиною.

Як впоратися з цією ситуацією, не руйнуючи при цьому наші сімейні стосунки?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два + десять =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Nina hurried home as the clock neared ten, eager to reach her flat, have dinner and collapse into bed.

Claire hurried home. The clock on the wall already read almost ten oclock, and she was desperate to reach her...

З життя3 години ago

Happy Birthday!!! Dad!

He remembered reaching his seventieth year after raising three children on his own. His wife, Eleanor, had died three decades...

ES21 годину ago

Durante varios días, Julián repitió que había sido víctima de una humillación pública

Durante varios días, Julián repitió que había sido víctima de una humillación pública. No hablaba de los clientes sin devolución...

ES21 годину ago

Álvaro salió de la sala convencido de que aquello era una maniobra temporal.

Álvaro salió de la sala convencido de que aquello era una maniobra temporal. No regresó a casa. Se encerró en...

ES22 години ago

Durante las primeras semanas, Ricardo siguió hablando como si le hubieran tendido una trampa

Durante las primeras semanas, Ricardo siguió hablando como si le hubieran tendido una trampa. Decía que Elena había utilizado el...

З життя22 години ago

No executive followed him into the lobby. No assistant hurried after him with his briefcase. Even the security guard who returned his visitor badge avoided eye contact.

David expected anger after the vote. What he did not expect was silence. No executive followed him into the lobby....

З життя22 години ago

Andrew did not leave the building quietly.

Andrew did not leave the building quietly. By the time he reached the parking garage, he had already called two...

З життя22 години ago

For the first month after his suspension, Marcus treated the investigation like a negotiation.

For the first month after his suspension, Marcus treated the investigation like a negotiation. He hired a consultant, prepared statements,...