Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли в організації похорону, а всі витрати рівномірно розділили між собою і братом.

Published

on

Місяць тому помер мій тато. Разом із дружиною ми поїхали в село, допомогли в організації похорону, а всі витрати розділили з братом поміж нас. Учора Микола, мій брат, зателефонував до мене з проханням переоформити на нього свою частку будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він піклувався про батька протягом останніх 3 років. Я був дуже здивований, адже тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які використовував також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно літній людині, та ще й у селі? Він сам ходив, все розумів. Я не дав братові однозначної відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, проте ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від своєї частки спадщини.

На момент, коли я вступив до університету, я виїхав з батьківського дому.

Закінчивши навчання, залишився у місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Він добра людина, у нього хороша дружина, багато років вони жили з батьками в злагоді, а тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам машину, хоч вона була вже стара. Завдяки цьому ми могли регулярно відвідувати моїх батьків у селі.

Влітку ми часто приїжджали туди, допомагали батькам по господарству і в саду. Оксана завжди була поряд із моєю мамою. Три роки тому мама померла, саме тоді у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми все ще не виплатили кредит на квартиру. Я знайшов додаткову роботу на вихідні.

У нас не було часу, щоб їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом із дружиною ми поїхали на село, допомогли в організації похорону, всі витрати розділили з братом.

Учора Микола зателефонував із проханням переоформити на нього свою частину будинку в селі, його аргументом було те, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був надзвичайно здивований, адже мій тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на онуків. Скільки таких грошей людині потрібно на селі?

Він сам ходив, все розумів. Я не дуже зрозумів, про яку опіку йшлося, адже батьки ніколи не казали, що залишають будинок тільки йому. Не хочу псувати з ним стосунки, але теж не розумію, чому маю відмовлятися від того, що мені також належить. У мене є кредит, який потрібно погасити, а наша дитина теж могла б отримати щось від бабусі та дідуся.

Зараз з Оксаною ми не знаємо, як вчинити, я не дав братові однозначної відповіді, лише сказав, що маю це обговорити з дружиною.

Як впоратися з цією ситуацією, не руйнуючи при цьому наші сімейні стосунки?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − тринадцять =

Також цікаво:

З життя51 хвилина ago

Прощавай, мамо: я забираю свої ключі і більше не повернуся

— Ключі від нашої квартири я забираю. Ти більше ні копійки не отримаєш від мене, мамо… Оксана познайшлася з Олегом...

З життя2 години ago

Вартість щастя

**Ціна щастя** Ярослав лежав на дивані, закривши очі й прислухаючись до звуків у квартирі та за вікном. Крізь склопакети з...

З життя3 години ago

Вибір, що змінює все

**Важке рішення** — Ба, я не хочу кашу, — тихо підсунув від себе тарілку Макарко, не відводячи очей від Оксани....

З життя4 години ago

Не чекай на вибачення!

14 червня 2024 року “Нема в тебе нічого, чим могла б виправдатись переді мною”, – випалила я, різко вказуючи рукою...

З життя4 години ago

Сімейний ідеал

Ідеальна родина — Ой, я боюсь, — зупинилася перед під’їздом Світлана. — Чого? Моїх батьків? — спитав Олег і взяв...

З життя5 години ago

Приют надії

Дім для Олени Олег завжди пишався старшим братом і з дитинства наслідував його. За столом їв те саме, що й...

З життя5 години ago

Підходь до мене…

Іди до мене… Оксана Терниченко ненавиділа своє тіло. З дитинства вона була пухкенькою і заздрила струнким одноліткам. Скільки вона не...

З життя6 години ago

Перший крок — найскладніший

Перший блин комом Маринка була гарненькою дівчиною двадцяти семи років. У її житті все було, як у пісні: «Ми вибираєм,...