Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли в організації похорону, а всі витрати рівномірно розділили між собою і братом.

Published

on

Місяць тому помер мій тато. Разом із дружиною ми поїхали в село, допомогли в організації похорону, а всі витрати розділили з братом поміж нас. Учора Микола, мій брат, зателефонував до мене з проханням переоформити на нього свою частку будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він піклувався про батька протягом останніх 3 років. Я був дуже здивований, адже тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які використовував також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно літній людині, та ще й у селі? Він сам ходив, все розумів. Я не дав братові однозначної відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, проте ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від своєї частки спадщини.

На момент, коли я вступив до університету, я виїхав з батьківського дому.

Закінчивши навчання, залишився у місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Він добра людина, у нього хороша дружина, багато років вони жили з батьками в злагоді, а тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам машину, хоч вона була вже стара. Завдяки цьому ми могли регулярно відвідувати моїх батьків у селі.

Влітку ми часто приїжджали туди, допомагали батькам по господарству і в саду. Оксана завжди була поряд із моєю мамою. Три роки тому мама померла, саме тоді у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми все ще не виплатили кредит на квартиру. Я знайшов додаткову роботу на вихідні.

У нас не було часу, щоб їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом із дружиною ми поїхали на село, допомогли в організації похорону, всі витрати розділили з братом.

Учора Микола зателефонував із проханням переоформити на нього свою частину будинку в селі, його аргументом було те, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був надзвичайно здивований, адже мій тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на онуків. Скільки таких грошей людині потрібно на селі?

Він сам ходив, все розумів. Я не дуже зрозумів, про яку опіку йшлося, адже батьки ніколи не казали, що залишають будинок тільки йому. Не хочу псувати з ним стосунки, але теж не розумію, чому маю відмовлятися від того, що мені також належить. У мене є кредит, який потрібно погасити, а наша дитина теж могла б отримати щось від бабусі та дідуся.

Зараз з Оксаною ми не знаємо, як вчинити, я не дав братові однозначної відповіді, лише сказав, що маю це обговорити з дружиною.

Як впоратися з цією ситуацією, не руйнуючи при цьому наші сімейні стосунки?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

одинадцять + п'ять =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Victor Threw Her Bag Right on the Doorstep—Her Pills Scattered Everywhere; Marina Was a Nurse Who Always Carried a Spare Supply. “That’s It,” He Said

David hurled her handbag right onto the doorstep. Pills spilled across the tilesEmma was a nurse and always carried extras,...

З життя1 годину ago

“Who Would Want You with Five Kids?” — A Mother Casts Out Her 32-Year-Old Widowed Daughter, Unaware That an Old English Cottage Holds an Inheritance and a Mysterious Night Visitor…

Who on earth would fancy you, with five children hanging on?! her mother threw her out at thirty-two, never guessing...

З життя1 годину ago

Mary Wept by Her Friend Helen’s Grave. On the Fortieth Day, Yet Not a Single Flower on the Grave…

Today I found myself standing by Sarahs grave, tears streaming down my face. Its been forty days since she left...

З життя1 годину ago

While My Sisters Fought Over Grandma’s House, I Took Home Only Her Elderly Dog

While my sisters bickered over Grans house, all I took was her old dog. And then, at two in the...

З життя2 години ago

A classic Route 66 diner echoed with laughter, engines rumbling outside, and plates rattling beneath the relentless Arizona sun—until the front door SWUNG open with such force that the brass bell clanged loudly against the glass.

A greasy spoon on the A40 rang with raucous laughter, cutlery clattered as the high July sun battered its greasy...

З життя10 години ago

Deadly Secrets Unveiled: What Did the Child Witness?

Secrets That Kill: What the Child Saw They say children reflect the soul of a family. But what happens when...

З життя10 години ago

Only One Remains

Left All Alone The sky outside the window was already turning dark, but Emilys mum still hadnt come home. Turning...

З життя11 години ago

The Final Ray of Light

THE LAST RAY Everyone at the hospital paid attention to the Head of the Medical Wardmen watched her with interest,...