Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли в організації похорону, а всі витрати рівномірно розділили між собою і братом.

Published

on

Місяць тому помер мій тато. Разом із дружиною ми поїхали в село, допомогли в організації похорону, а всі витрати розділили з братом поміж нас. Учора Микола, мій брат, зателефонував до мене з проханням переоформити на нього свою частку будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він піклувався про батька протягом останніх 3 років. Я був дуже здивований, адже тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які використовував також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно літній людині, та ще й у селі? Він сам ходив, все розумів. Я не дав братові однозначної відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, проте ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від своєї частки спадщини.

На момент, коли я вступив до університету, я виїхав з батьківського дому.

Закінчивши навчання, залишився у місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Він добра людина, у нього хороша дружина, багато років вони жили з батьками в злагоді, а тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам машину, хоч вона була вже стара. Завдяки цьому ми могли регулярно відвідувати моїх батьків у селі.

Влітку ми часто приїжджали туди, допомагали батькам по господарству і в саду. Оксана завжди була поряд із моєю мамою. Три роки тому мама померла, саме тоді у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми все ще не виплатили кредит на квартиру. Я знайшов додаткову роботу на вихідні.

У нас не було часу, щоб їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом із дружиною ми поїхали на село, допомогли в організації похорону, всі витрати розділили з братом.

Учора Микола зателефонував із проханням переоформити на нього свою частину будинку в селі, його аргументом було те, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був надзвичайно здивований, адже мій тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на онуків. Скільки таких грошей людині потрібно на селі?

Він сам ходив, все розумів. Я не дуже зрозумів, про яку опіку йшлося, адже батьки ніколи не казали, що залишають будинок тільки йому. Не хочу псувати з ним стосунки, але теж не розумію, чому маю відмовлятися від того, що мені також належить. У мене є кредит, який потрібно погасити, а наша дитина теж могла б отримати щось від бабусі та дідуся.

Зараз з Оксаною ми не знаємо, як вчинити, я не дав братові однозначної відповіді, лише сказав, що маю це обговорити з дружиною.

Як впоратися з цією ситуацією, не руйнуючи при цьому наші сімейні стосунки?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − 10 =

Також цікаво:

З життя28 хвилин ago

«Повернула додому… і натрапила на сюрприз, від якого заніміла»

«Я повернула додому… а вдома мене чекав сюрприз, від якого я зовсім остолбеніла» Оля поверталася до Києва з відпустки —...

З життя43 хвилини ago

Зять как испытание: как мы пришли к ультиматуму в семье

Иногда жизнь подкидывает нам таких людей, что кажется — сам сатана решил над нами пошутить. Одни мелькают и исчезают, как...

З життя1 годину ago

Свекровь мечтает о вольной жизни на пенсии — мы больше не преграда

Жизнь порой подкидывает такие сюжеты, что не разберёшь — правда это или злая шутка. Я и представить не могла, что...

З життя1 годину ago

Під палючим сонцем: драма на півдні

Розлука під українським сонцем: драма у Рівному Оксана поверталася додому з відпустки, серце стискалося від болю. Її чоловік, Тарас, за...

З життя2 години ago

Драма під палким сонцем: розрив у спокійній гавані

**Розрив під карпатським сонцем: сонна драма у Бережанах** Оксана поверталася додому з відпочинку, а серце стискалося від болю. Її чоловік,...

З життя2 години ago

«Як теща визначила наш тижневий запас провізії»

Гарячого липневого дня Олена Миколаївна зранку мила вікна, била подушки і нагадувала доньці, що вже час їхати до села —...

З життя2 години ago

«Мені 67, я живу одна… Я просила дітей прийняти мене, але вони відмовилися. І я не знаю, як тепер жити»

Мені 67. Я живу сама у Львові, у старенькій двокімнатній хаті, де колись сміялися діти, пахло варениками, ввечері лунала музика,...

З життя2 години ago

Запрошення на день народження з несподіваними перешкодами

Брат кличе на день народження, а його дружина влаштовує сцену Мій брат Олесь одружився шість років тому. Відтоді ні я,...