Жорстоко кепкувати з людей з села!

Наїжачуватися над людьми з села – недобре!

Закінчила я економіку, лише кілька місяців тому почала працювати бухгалтером в одній компанії…

Перші кілька робочих днів повернули мене думками в минуле, коли я складала вступні іспити, а потім семестрові.

Ніколи не забуду, з яким насмішкою дивилися на мене інші дівчата – вишукані, сучасні, з макіяжем, з пихою.

А я – бідна селючка, яка бігала від страху не запізнитися на ранковий потяг, не плутатися в трамваях і автобусах та не запізнюватися на іспити. Мене хвилювало зовсім не те, що на мені одягнено і який у мене вигляд.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Як і раніше, дивилися на мене зверхньо, сміялися, коли я в сніг ходила у своїх єдиних закритих туфлях.

село

Неважливо, звідки ти, а ким ти є

Мене ніби не помічали, коли я, замерзаючи, дихала на руки, щоб зігріти їх.

Спочатку мене нікуди не запрошували, але потім почали робити цілком протилежне.

Завжди кликали мене піти з ними на каву або “перекусити”, оскільки знали, що у мене нема грошей і я врешті-решт відмовлю їм.

Насмішки і образи інших зблизили мене з Степаном, який, як і я, був з глибокої провінції, бідний, немодний, колега, що рахує кожну копійку.

З ним ми так і не стали парою, але й до сьогодні ми друзі, справжні, покладаємося один на одного і допомагаємо.

Ми обидва виявилися міцними горішками – він почав працювати в Полтаві, щоб бути ближче до батьків і допомагати їм.

Я повинна була влаштуватися в Києві, тому що сестра моя живе поруч, сама виховує племінницю і потребує моєї допомоги.

Ніколи раніше я ні з ким не ділилася цими своїми переживаннями.

Нещодавно, однак, на моє нове робоче місце службово прийшла одна з моїх колишніх колег. Вона була зарозуміла і ехидна, поки я не поставила її на місце.

Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильні, а ще гірше, що вони можуть підвести моїх керівників. Вона відкрила рота, але це не для розмови.

Але після того, як я пояснила їй, що в цьому офісі не підвищують голос, вона піджала хвіст.

Мені дуже хотілося повернути їй за насмішки і приниження, на які з подругами вона піддала мене, але не змогла.

Я вирішила, що виставляти її і великі претензії достатньо.

Я щаслива, що не дозволила таким, як вона, знищити мене.