Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг своїй господині, яка спізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, який відзначається неабияким розумом й кмітливістю.

Розповідати про свого улюбленця господиня може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати й знову дивуватися, наскільки ж розумні наші домашні тварини.

Отже, каже мені подруга, трапився на днях з нею дивовижний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці вона прокидається й з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якихось причин не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося всього 20 хвилин.

Адже треба ще й вдягнутися, нафарбуватися, поснідати, дістатися до роботи.

І ось вона літає по квартирі, однією рукою натягує сукню, іншою зачісує волосся.

Лає себе, турбується, як їй від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає вона, що її кіт сидить на ліжку і пильно за нею спостерігає.

Прямо головою повертає туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На мить вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигну взяти обід, зі сумом каже сама собі і мчиться у ванну фарбувати вії.

І тут, дивлячись у дзеркало, вона бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На секунду відволікшись від нанесення макіяжу, вона кілька секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, сує туди голову і біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши з поведінки свого кота, вона швидко закінчує збиратися, поспіхом накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не сварив, наче сам запізнився чи ще щось.

Першу половину дня у колеги минула спокійно, в звичному робочому ритмі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого з дому з собою не взяла на перекус.

Треба було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи чи не забула його вранці. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане по дну своєї сумки.

Як же вона здивувалася, коли на стіл разом з ключами і помадою випали грудочки сухого котячого корму.

Спочатку моя подруга і не зрозуміла, як це опинилося в її сумці, але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні у коридор до її сумки не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Мабуть, розумна тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, ось і подбав про улюблену людину, як міг.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в складний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 1 =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

Як я стала рабинею в сім’ї чоловіка: історія про неволю

Ось я в біду потрапила, скажу вам – стала рабинею у родині чоловіка. У глухому селі під Житомиром, де вітер...

З життя17 хвилин ago

Тиха чайна година на кухні, а всередині – шторм емоцій

Сижу на кухні і, як завжди, мовчки пию чай — але всередині мене бушує ураган. У невеликому містечку під Львовом,...

З життя18 хвилин ago

Моя вагітність не хвилює їх: безкоштовна прибиральниця та кухарка

Сьогодні один із тих важких днів, коли відчуваю себе безкоштовною покоївкою та кухарем – мою вагітність ніхто не бере до...

З життя21 хвилина ago

Расстаемся после 35 лет брака в возрасте 62 и 68 лет…

Мне 62 года, ему 68. Мы разводимся… После 35 лет брака Я — Людмила Ивановна, мне шестьдесят два. Мужу Александру...

З життя50 хвилин ago

Розірвала зв’язок: заздрість, нахабство та нав’язування свого бачення

Так, слухай, розкажу тобі одну історію, яка досі тримає мене за серце. У невеличкому містечку біля Івано-Франківська, де кожен кам’янець...

З життя55 хвилин ago

Всередині мене буря, а я мовчки п’ю чай на кухні

Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки пию чай — але в душі моїй бушує гроза. У маленькому містечку під...

З життя1 годину ago

«Як кішки шкребуть душу» — рішення щодо дідуся розриває моє серце

«Немов коти душу деруть» — моє рішення про дідуся розриває серце У невеликому містечку біля Полтави, де старі каштани ховають...

З життя1 годину ago

Вы приехали помочь с семьей, а вас выгнали накануне праздника

Я приехала к сыну и невестке помочь, а он выставил меня за дверь прямо перед Рождеством. Меня зовут Ирина Степановна....