Connect with us

Uncategorized

Кіт врятував господиню від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг своїй господині, яка спізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, який відзначається неабияким розумом й кмітливістю.

Розповідати про свого улюбленця господиня може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати й знову дивуватися, наскільки ж розумні наші домашні тварини.

Отже, каже мені подруга, трапився на днях з нею дивовижний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці вона прокидається й з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якихось причин не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося всього 20 хвилин.

Адже треба ще й вдягнутися, нафарбуватися, поснідати, дістатися до роботи.

І ось вона літає по квартирі, однією рукою натягує сукню, іншою зачісує волосся.

Лає себе, турбується, як їй від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає вона, що її кіт сидить на ліжку і пильно за нею спостерігає.

Прямо головою повертає туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На мить вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигну взяти обід, зі сумом каже сама собі і мчиться у ванну фарбувати вії.

І тут, дивлячись у дзеркало, вона бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На секунду відволікшись від нанесення макіяжу, вона кілька секунд спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, сує туди голову і біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши з поведінки свого кота, вона швидко закінчує збиратися, поспіхом накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не сварив, наче сам запізнився чи ще щось.

Першу половину дня у колеги минула спокійно, в звичному робочому ритмі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого з дому з собою не взяла на перекус.

Треба було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи чи не забула його вранці. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане по дну своєї сумки.

Як же вона здивувалася, коли на стіл разом з ключами і помадою випали грудочки сухого котячого корму.

Спочатку моя подруга і не зрозуміла, як це опинилося в її сумці, але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні у коридор до її сумки не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Мабуть, розумна тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, ось і подбав про улюблену людину, як міг.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в складний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

4 × 4 =

Також цікаво:

Uncategorized31 хв. ago

Таємниця, що залишається між нами

Тайна, яку ми досі зберігаємо Минуло багато років, перш ніж я змогла згадати про це без гіркоти й тієї бурі...

Uncategorized33 хв. ago

Вона сказала холодно: ‘Сам поїдь і поговори з лікарем, йому все одно не жити’.

– Все одно він вже не житиме, – сказала дружина чужим холодним голосом. – Ось приїдь сам і поговори з...

Uncategorized45 хв. ago

Я планувала вийти заміж, але захопилася його братом! Як виплутатися з цього хаосу?

Вітаю, мене звати Оксана Воробей, і я живу у Львові, де спокійні води Дністра біжать через старовинні квартали. Мені 28...

Uncategorized45 хв. ago

Я могла допустити фатальну помилку, залишивши батька наодинці

Можливо, я ледь не зробила найбільшу помилку — залишила батька на самоті Життя не пробачає, коли відкладаєш справді важливе Іноді...

Uncategorized1 годину ago

Я ледь не припустилася фатальної помилки — залишивши батька на самоті

Я могла зробити найбільшу помилку — залишити батька на самоті Життя не пробачає, коли відкладаєш справді важливе Іноді нам потрібно...

Uncategorized2 години ago

Чому відвідувати мене, якщо я вас не пам’ятаю?

Нащо їхати до мене в гості? Я вас навіть не пригадую! – Марієчко, добрий день! – Вітаю! – Відповіла здивовано...

Uncategorized2 години ago

Після чотирьох років разом: Він зневажав мене за зайву вагу!

Мене звати Анастасія Ларіна, і я живу в містечку Верхньодніпровськ, де течуть тихі канали серед старих будівель Дніпропетровської області. Ніколи...

Uncategorized2 години ago

Занадто бездоганна

Василь тепер ходив з усмішкою на обличчі, адже Адель зайве не просила й не наполягала. Він завжди жартував, що для...