Connect with us

З життя

Пухнастий помічник врятував власницю від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господині, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня співробітниця. Вдома в неї живе великий білий красень, який відрізняється неабияким розумом і кмітливістю.

Про свого улюбленця господиня може розповідати нескінченно, а мені завжди цікаво слухати й дивуватися, наскільки ж розумні все-таки наші домашні тварини.

Отже, каже мені приятелька, трапився з нею днями дивовижний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці прокидається вона й з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якоїсь причини своєчасно не задзвонив, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А ще треба і одягтись, і нафарбуватись, і поснідати, дістатись до роботи.

От носиться вона по квартирі, однією рукою плаття натягує, іншою розчісує волосся.

Жаліється, охкає, хвилюється, як їй від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Головою мотиляє слідом, споглядаючи за її ранковою істерикою.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що ще й кота треба погодувати. Біжить на кухню й швидко насипає йому повну миску корму.

“Ех, із собою вже не встигаю взяти обід”, – із жалем каже вона сама собі і біжить у ванну фарбувати вії.

І тут, дивлячись у дзеркало, бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На мить відволікається від нанесення макіяжу і спостерігає кілька секунд за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, засовує туди голову й біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого котика, вона швидко закінчує збиратись, нашвидку накидає верхній одяг, хапає сумку й вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не сварив, наче сам запізнився чи ще щось.

Робочий день до обідньої перерви пройшов нормально, у звичайному робочому режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з собою з дому, щоб перекусити.

Треба було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Взяла вона свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи, чи не забула його в ранковій метушні. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане на дні її торби.

Яке ж було її здивування, коли разом із ключами й помадою на стіл випали грудочки сухого котячого корму.

Спершу моя приятелька й не зрозуміла, як це опинилося в її сумці, але потім згадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її ридикюля не просто так. Він поклав їй обід на роботу.

Мабуть, розумна тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати й взяти з собою перекус, от і потурбувався про неї, як міг.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в складний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять − сімнадцять =

Також цікаво:

З життя16 хвилин ago

Хто мій батько?

— Хто мій справжній батько? — Олесю, підемо у неділю в кіно? — Не знаю. Мама вечорами не відпускає. Хіба...

З життя1 годину ago

А ти мені був до вподоби…

Олена вийшла з офісу і підійшла до своєї машини на парковці. Капот і лобове скло були вкриті тонким шаром снігу....

З життя2 години ago

«Гідний партнер»

Оксана стояла біля вікна й дивилася на спорожнілий двір. Утоптаний сніг був усіяний блискітками від хлопавок, а на голі гілки...

З життя3 години ago

Ти залишишся в моєму серці назавжди

Я тебе ніколи не забуду Оксана Михайлівна йшла додому в розстібнутому драповому пальті, з потертим портфелем у руці, де лежали...

З життя4 години ago

Невідома любов

**Неволюблена** З дитинства Олена ненавиділа своє ім’я. Застаріле, бабусіне. Коли вона підросла, мати розповіла, що батько колись закохувався в красуню...

З життя4 години ago

Ти знаєш, у мене немає шансів стати матір’ю…

Перший день занять у виші почався з лекції. Оксана довго блукала коридорами, поки не знайшла потрібну аудиторію. Ледь встигла сісти...

З життя5 години ago

Забута любов

**Ненависне ім’я** З дитинства Оленка ненавиділа своє ім’я. Застаріле, бабусяче. Коли вона підросла, мати розповіла, що в батька колись була...

З життя5 години ago

Коли ж ти, нарешті, зробиш те, що обіцяв?

Я теж не хочу сваритися. Та коли ж ти, нарешті, приб’єш ту полицю? У суботу після сніданку Марічка взялася за...