Connect with us

Uncategorized

Пухнастий помічник врятував власницю від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господині, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня співробітниця. Вдома в неї живе великий білий красень, який відрізняється неабияким розумом і кмітливістю.

Про свого улюбленця господиня може розповідати нескінченно, а мені завжди цікаво слухати й дивуватися, наскільки ж розумні все-таки наші домашні тварини.

Отже, каже мені приятелька, трапився з нею днями дивовижний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці прокидається вона й з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якоїсь причини своєчасно не задзвонив, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А ще треба і одягтись, і нафарбуватись, і поснідати, дістатись до роботи.

От носиться вона по квартирі, однією рукою плаття натягує, іншою розчісує волосся.

Жаліється, охкає, хвилюється, як їй від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Головою мотиляє слідом, споглядаючи за її ранковою істерикою.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що ще й кота треба погодувати. Біжить на кухню й швидко насипає йому повну миску корму.

“Ех, із собою вже не встигаю взяти обід”, – із жалем каже вона сама собі і біжить у ванну фарбувати вії.

І тут, дивлячись у дзеркало, бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На мить відволікається від нанесення макіяжу і спостерігає кілька секунд за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, засовує туди голову й біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого котика, вона швидко закінчує збиратись, нашвидку накидає верхній одяг, хапає сумку й вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не сварив, наче сам запізнився чи ще щось.

Робочий день до обідньої перерви пройшов нормально, у звичайному робочому режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з собою з дому, щоб перекусити.

Треба було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Взяла вона свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи, чи не забула його в ранковій метушні. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане на дні її торби.

Яке ж було її здивування, коли разом із ключами й помадою на стіл випали грудочки сухого котячого корму.

Спершу моя приятелька й не зрозуміла, як це опинилося в її сумці, але потім згадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її ридикюля не просто так. Він поклав їй обід на роботу.

Мабуть, розумна тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати й взяти з собою перекус, от і потурбувався про неї, як міг.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в складний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

5 × 3 =

Також цікаво:

Uncategorized22 хв. ago

Таємниця, що залишається між нами

Тайна, яку ми досі зберігаємо Минуло багато років, перш ніж я змогла згадати про це без гіркоти й тієї бурі...

Uncategorized23 хв. ago

Вона сказала холодно: ‘Сам поїдь і поговори з лікарем, йому все одно не жити’.

– Все одно він вже не житиме, – сказала дружина чужим холодним голосом. – Ось приїдь сам і поговори з...

Uncategorized35 хв. ago

Я планувала вийти заміж, але захопилася його братом! Як виплутатися з цього хаосу?

Вітаю, мене звати Оксана Воробей, і я живу у Львові, де спокійні води Дністра біжать через старовинні квартали. Мені 28...

Uncategorized36 хв. ago

Я могла допустити фатальну помилку, залишивши батька наодинці

Можливо, я ледь не зробила найбільшу помилку — залишила батька на самоті Життя не пробачає, коли відкладаєш справді важливе Іноді...

Uncategorized1 годину ago

Я ледь не припустилася фатальної помилки — залишивши батька на самоті

Я могла зробити найбільшу помилку — залишити батька на самоті Життя не пробачає, коли відкладаєш справді важливе Іноді нам потрібно...

Uncategorized1 годину ago

Чому відвідувати мене, якщо я вас не пам’ятаю?

Нащо їхати до мене в гості? Я вас навіть не пригадую! – Марієчко, добрий день! – Вітаю! – Відповіла здивовано...

Uncategorized1 годину ago

Після чотирьох років разом: Він зневажав мене за зайву вагу!

Мене звати Анастасія Ларіна, і я живу в містечку Верхньодніпровськ, де течуть тихі канали серед старих будівель Дніпропетровської області. Ніколи...

Uncategorized1 годину ago

Занадто бездоганна

Василь тепер ходив з усмішкою на обличчі, адже Адель зайве не просила й не наполягала. Він завжди жартував, що для...