Connect with us

З життя

Я обираю свій шлях до щастя без правил та стереотипів!

Published

on

Відчуваю себе справжнім! Не шукаю жіночку, щоб стати щасливим!

Чому всі цікавляться, коли я вже візьмусь за розум?

Як тільки хтось питає мене, чому в 35 років я ще один – ні дружини, ні дітей, ні навіть собаки, – я часто гублюся.

Нібито я маю виправдовуватись за те, як я живу.

Нібито роблю щось не так.

Нібито якщо чоловік не прагне дому, дружини й дітей – він дивний, неправильний, недороблений.

Я раніше був іншим.

Колись я жив, як всі.

Шукав любов, будував стосунки, хотів сім’ю.

А знаєте, що знайшов?

Лише розчарування, біль та порожнечу.

Якось зустрів жінку, заради якої був готовий на все.

Вона була унікальною.

Вона відкрила для мене, що таке пристрасть, ніжність, спільні плани, подорожі.

Але…

Згодом вона почала їздити в ті ж місця, але з іншим чоловіком.

І мені стало гидко.

Зрозумів, що все це – ілюзія.

Кохання?

Сім’я?

Стабільність?

Все це – лише слова.

Але саме завдяки їй я знайшов себе.

Саме вона відкрила мені світ.

Я навчився заробляти і витрачати гроші на себе

Ця людина навчила мене не лише подорожувати, а й заробляти.

До знайомства з нею я жив, як багато хто – витрачав зарплату на дрібниці, економив, чекав п’ятниці, щоб купити щось непотрібне.

А потім зрозумів: гроші повинні давати свободу.

Я змінив роботу.

Почав заробляти втричі більше.

Зрозумів, що можу дозволити собі більше, ніж думав.

І знаєте, куди вклав ці гроші?

Не в меблі.

Не в ремонт.

Не в жінку, яка колись піде.

Я вклав їх у подорожі.

У життя.

І це було найкращим рішенням мого життя.

Купив машину і вирушив у подорож до свободи

На один із днів народження сестра подарувала мені книжку про водоспади та гори.

Я відкрив її і застиг.

Переді мною були місця, яких я ніколи не бачив.

Місця, які набагато красивіші, ніж будь-які фото в Instagram.

Тоді я зрозумів – мені треба туди.

Я продав старий телефон, взяв трошки з накопичень, пішов на курси водіння, купив недорогу машину – і вирушив у дорогу.

Спочатку було страшно.

Але потім…

Потім побачив, як змінюється моя душа.

Як я стаю іншою людиною.

Як втома після довгого дня в дорозі приносить більше радості, ніж будь-яка зустріч з жінкою.

Я об’їздив країну, милувався горами, ночував у наметах, ловив рибу, зустрічав світанки на вершинах пагорбів.

І зрозумів, що більше ніколи не повернуся до старого життя.

Я знайшов справжніх друзів

В одній з подорожей зустрів людей, які були такими ж, як я.

Печерників, альпіністів, екстремальних водіїв.

З ними я дізнався, що таке спускатися в кілометрові ущелини.

Що таке підніматися на вершини, до яких немає доріг.

Що таке кинути собі виклик і побороти страх.

Вони навчили мене, що найкращі ліки від страху висоти – це стрибок вниз.

І знаєте що?

Вони мали рацію.

Бо відтоді, як я стрибнув – більше нічого не боявся.

Я їздив на джипах бездоріжжям, мчав на катері по буйним хвилям, пірнав з аквалангом у глибини, про які раніше і не мріяв.

Відчув смак життя.

Жінки? Так, але не для сім’ї

Я не монах.

Я не відрікся від стосунків.

Але тепер не шукаю ту єдину.

Бо знаю – моя найбільша любов – це моя свобода.

Я більше не вірю словам.

Я більше не вірю обіцянкам.

Я бачив занадто багато брехні, щоб знову мріяти про щось примарне.

Зате знаю одне:

Світ величезний.

Він прекрасний.

Він чекає на мене.

Я був у десятках місць, але ще не був в Австралії.

Я ще не стояв на дошці для серфінгу.

Я ще не пережив шторм в океані.

Але це – лише питання часу.

Я живу так, як хочу. І мені цього достатньо.

Мені не потрібна жінка, щоб відчувати себе щасливим.

Бо жодна любов не дасть того, що дають дороги, пригоди, вітер в обличчя і нові горизонти.

Світ прекрасний.

І я живу в ньому так, як мені подобається.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + 10 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Літо в підвалі

**Підвальне літо** Спочатку був гуркіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, ніби в стіну будинку на розі Полтавської вулиці врізався...

З життя4 хвилини ago

Она впустила незнакомца, не подозревая, что спасает своего сына

2 июня. Сегодня вспомнил историю, которая перевернула моё представление о судьбе. Его знала вся Россия. Лучший онколог Москвы, профессор Дмитрий...

З життя56 хвилин ago

Присутність поруч

Ще літом ця лавка у сквері на Львівській була гучною: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про фільми та ігри. Восени...

З життя2 години ago

Коли завітала Радість

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева мряка — і Дмитро, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу він ішов...

З життя2 години ago

Літо у підземеллі

**Підвальне літо** Спочатку був грюкіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, ніби просто в стіну будинку на розі Саксаганського в’їхав...

З життя3 години ago

Коли з’явилася Радість

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — і Андрій, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу йшов пішки:...

З життя3 години ago

Нужденні злидні

Марійка росла, як бур’ян на городі — без турботи, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні догляду, навіть простого людського...

З життя4 години ago

УБІДНЕНА

Оля виросла, як бур’ян біля дороги — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні турботи, навіть простого людського...