Connect with us

З життя

Живу за власними правилами: щастя без залежності від стосунків!

Published

on

В мене життя таке, як хочу! Мені не потрібна жінка, щоб бути щасливим! Чому всі запитують, коли я влаштуюсь? Коли мене запитують, чому мені вже 35, а я ще сам – ні дружини, ні дітей, навіть собаки, – я часто почуваюся ніяково. Немов я зобов’язаний звітувати про своє життя. Немов я роблю щось неправильно. Немов якщо чоловік не мріє про дім, дружину та дітей – він дивний, неправильний. Я не завжди був таким. Колись я жив, як усі. Я шукав любов, будував стосунки, хотів сім’ю. Але знаєте, що я знайшов? Лише розчарування, біль і пустоту. Якось я зустрів жінку, заради якої був готовий усе віддати. Вона була особливою. Вона показала мені, що таке пристрасть, ніжність, спільні плани, подорожі. Але потім… Потім вона просто почала їздити тими ж місцями, лише з іншим чоловіком. І мені стало гидко. Я зрозумів, що це – ілюзія. Любов? Сім’я? Стабільність? Все це лише на словах. Але саме завдяки їй я знайшов себе. І саме вона показала мені світ. Я навчився заробляти та витрачати кошти на себе. Та людина навчила мене не лише подорожувати, а й заробляти. До зустрічі з нею я жив, як багато хто – витрачав зарплату на дурниці, економив, чекав п’ятниці, щоб купити щось непотрібне. А потім зрозумів: гроші повинні давати свободу. Я змінив роботу. Я почав заробляти втричі більше. Я усвідомив, що можу собі дозволити більше, ніж думав. І знаєте, куди я вклав ці гроші? Не в нові меблі. Не в ремонт. Не в жінку, яка одного дня піде. Я вклав їх у подорожі. В життя. І це було найкраще рішення в моєму житті. Я купив машину і вирушив назустріч свободі. На одне з днів народження сестра подарувала мені книгу про водоспади і гори. Я відкрив її і завмер. Переді мною були місця, які я ніколи не бачив. Місця, кращі за будь-які фото в Instagram. Тоді я зрозумів – мені потрібно туди. Я продав старий телефон, взяв трохи зі своїх заощаджень, пройшов курси водіння, купив недорогу машину – і вирушив у подорож. Спочатку було страшно. Але потім… Потім я побачив, як змінюється моя душа. Як я стаю іншою людиною. Як втома після довгого дня змінює відчуття більше, ніж будь-яка зустріч із жінкою. Я подорожував країною, дивився на гори, ночував у наметі, ловив рибу, зустрічав світанки на вершинах пагорбів. І зрозумів, що більше ніколи не повернуся до колишнього життя. Я знайшов справжніх друзів. В одній з подорожей я зустрів людей, таких як я. Печерників, альпіністів, екстремалів-водіїв. З ними я дізнався, що означає спускатися в глибокі прірви. Що означає підніматися на вершини, куди немає доріг. Що означає кинути виклик собі та перемогти страх. Вони навчили мене, що найкращі ліки від страху висоти – це стрибок вниз. І знаєте що? Вони мали рацію. Бо з того моменту, як я стрибнув – я більше не боявся нічого. Я їхав на джипах бездоріжжям, мчав на водних мотоциклах по хвилях, пірнав з аквалангом у глибини, про які раніше не мріяв. Я відчув смак життя. Жінки? Так, але не для сім’ї. Я не монах. Я не зарікався від стосунків. Але тепер я не шукаю ту саму. Бо знаю – найголовніше кохання в моєму житті – це моя свобода. Я більше не вірю словам. Я більше не вірю обіцянкам. Я бачив надто багато брехні, щоб мріяти про щось ефемерне. Але я знаю одне: Світ величезний. Він красивий. Він чекає на мене. Я побував у десятках місць, але ще не був в Австралії. Я ще не встав на дошку для серфінгу. Я ще не потрапив у шторм в океані. Але це лише питання часу. Я живу, як хочу. І цього мені достатньо. Мені не потрібна жінка, щоб почуватися щасливим. Бо жодне кохання не дасть мені того, що дають дороги, пригоди, вітер в обличчя і нові горизонти. Світ прекрасний. І я живу в ньому так, як мені подобається.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × один =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Я люблю іншу, але покидаю все – останні слова чоловіка перед неминучою зрадою

М’яке вечірнє світло пробивалось крізь тюль. Оксана поставила на стіл дві тарілки з вечерею й глянула на годинник. Вісім вечора....

З життя2 години ago

Сорок років на згадку: перегляд старих фотографій за кухонним столом

Оксана Іванівна сиділа на кухні, перебираючи світлини в телефоні. Сорок років — кругла дата. Вона хотіла влаштувати справжнє свято, запросити...

З життя5 години ago

Приготуй, прибери та заробляй сам – я не твоя служниця!

— Хочешь ковбасок чи яєшню? — запитала Олеся. Андрій сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. — Ковбаски. Тільки без...

З життя7 години ago

Краса квітів: Життя поруч з розкішшю

Жінка жила у гарному будиночку. Поруч, на квітнику, розцвітали гортензії й петунії. Фіолетове шаленство кольорів просто запаморочувало. Вона згортала ноги...

З життя9 години ago

«Вік не перешкода: несподіване відкриття»

Григорій зніяковів, коли дізнався, що дівчина молодша за нього аж на дванадцять років. Йому тридцять, їй — вісімнадцять. Так, вона...

З життя12 години ago

Дорога додому: втомлена, але сповнена сподівань.

Сон був мов із казки, але водночас дивний і тривожний. Оксана поспішала додому. Десята година вечора, а їй так хотілося...

З життя12 години ago

Вигнання з дому: жінка з поламаним чемоданом вирушає в невідомість!

Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...

З життя14 години ago

СМАЧНІ ПРИГОДИ У РЕСТОРАНІ.

**ПОХІД У РЕСТОРАН.** — Вперед за пригодами! — сказали одна одній кращі подруги, закидаючи валізи у багажник. Поїзд рушив точно...