Connect with us

З життя

Доглядальниця для дитини

Published

on

Вихователька для сина
Вона мала капелюшка на голові, а на руках — собачку породи мопс. Але головне, і жінка, і мопс, побачивши Олексія – як йому здалося, усміхнулися однаковою усмішкою.

Він розгубився і всміхнувся у відповідь.
— Скільки років нашій дитині? – замість привітання запитала жінка.
— Що? – не зрозумів Олексій.
— Коли ми говорили з вами телефоном, ви не назвали вік сина.
— Йому три… Майже чотири…
— Прекрасно… — жінка поставила собачку на підлогу. — Груня, біжи, знайомся.
Груня, кумедно перевалюючись на своїх лапках, не поспішаючи побрела досліджувати нову квартиру.
— А вона… твоя Груня не кусається? – стурбовано запитав Олексій.
Але з кімнати сина вже лунав захоплений дитячий писк…

Як і домовлялися, рівно о дев’ятій вечора Олексій повернувся.
Відкриваючи квартиру своїм ключем, його вразила тиша. На пальцях підійшов до кімнати сина, і при слабкому світлі йому відкрилася дивна картина — Ваня, чомусь, спав, а біля його ніг спала собачка Груня.
— Повернулись? – прозвучав шепіт іззаду.
Олексій озирнувся.
— Як обіцяв. Ось… — прошепотів він, простягаючи жінці купюри. – Дякую… А чому Ваня спить? Він у мене раніше десятої не засинав.
— Бо йому було надзвичайно весело, – втомлено сказала жінка. – З вашого дозволу… — Вона підійшла до дитячого ліжка, взяла Груню на руки і понесла її в передпокій.
— Давайте, я викличу таксі, — запропонував Олексій. – За мій рахунок…
— Не потрібно… Ми з Грунею ще не гуляли перед сном…
— Треба! – твердо сказав Олексій. – Надворі жахлива погода. Доїдете до свого дому, там гуляйте скільки захочете.
Вона здалася, назвала адресу, він подзвонив оператору, і, почувши суму замовлення, додав грошей жінці.
— Дякую… — кивнула вихователька. – Я машину на вулиці дочекаюсь.

Коли вона пішла, Олексій згадав, що забув із нею познайомитись. Він пройшов у ванну кімнату і на власне здивування виявив, що на сушці висить дитячий одяг, випраний вихователькою — ціла купа речей.
«Цього ще бракувало! Так не домовлялися!» — подумав він з прикрістю. Але коли він увійшов на кухню, розгнівався ще більше. На плиті стояла каструля, а на ній була записка: «Сніданок для Вані!»
В голові Олексія виринула фраза сестри про те, що вона хоче його оженити, і він вирішив, що цю виховательку більше ніколи не запросить.
Наступного ранку Ваня встрибнув до нього на ліжко.
— Тату, а коли тітка Люба прийде? — весело вигукнув син.
— Яка тітка Люба? — незадоволено пробурмотів Олексій. – Ваня, дай поспати.
— Ну, тітка Люба. Вихователька. Яка вчора приходила.
Сон миттєво злетів.
— Вона більше не прийде! – твердо сказав він сину. — Ніколи.
— Тату… – В очах у Вані з’явився жах, і Олексій навіть злякався. – А Груня? Вона теж не прийде?
— Ні… — тихо відповів Олексій, потім схаменувся і обняв сина. – Хочеш, я тобі сам собачку куплю? Сьогодні ж! Маленького песика!
Ваня чомусь вирвався з обіймів батька і пішов у свою кімнату.
Снідали мовчки. Син відчужено дивився в порожнечу.
— Ну, Ваню, що з тобою?.. – лагідно говорив Олексій. – Що тобі в цій Груні? Жили без неї, ще проживемо. Хто тобі рідніший, я чи собачка?
— Ти, — мертвим голосом відповів син, встав і пішов у свою кімнату.
У Олексія зник апетит. Він тихенько підійшов до замкненої кімнати сина і прислухався. З кімнати лунало тихе дитяче плач.
Олексій знову пройшов на кухню, трохи подумав, взяв мобільний телефон, набрав номер виховательки.

Довго не відповідали на дзвінки, потім пролунав тихий голос:
— Я вас слухаю…
— З вами говорить батько Вані, ну, того вчорашнього хлопчика, — почав Олексій, але раптом у розмову вірвався п’яний чоловічий голос:
— Хто це тобі телефонує?! – І Олексій почув набір грубих слів.
— Що у вас відбувається?.. – стурбовано запитав він. — Хто там у вас?
— Нічого… — затято відповіла вихователька… — Тут… колишній чоловік прийшов, ніяк не заспокоїться… Вибачте… Я вам сама передзвоню…
— Я тобі передзвоню!.. — тут же заволав п’яний голос.
Потім почулося істеричне собаче гавкання, жіночий зойк і жалібний витягнутий скавуліж Груні.

Зв’язок перервався. Олексій відчув, як у нього чомусь затріпотіло серце. У домі «дами з собачкою» явно відбувалося щось страшне.
У голові Олексія виринула адреса виховательки, на яку він вчора викликав таксі. Номер квартири був невідомий, але ж треба щось робити…
Вигукнувши сину: «Я ненадовго відлучусь», Олексій кинувся до виходу. Через хвилину він уже заводив машину, а через п’ятнадцять хвилин був біля потрібного дому.
— Бабусю, — поспішно звернувся він до першої-ліпшої старенької. — В вашій оселі живе дама з собачкою. У капелюшку. Не підкажете квартиру?

Через пару хвилин Олексій вже був на п’ятому поверсі, біля дверей, за якими все ще лунав п’яний чоловічий голос.
Олексій натиснув дзвінок на двері і відпустив його лише тоді, коли двері відчинилися і за ними з’явилася чоловіча фігура.
— Хто ти? – нахабно запитала фігура і негайно впала від добре поставленого удару…
Олексій, з усієї сили стримуючи ненависть, терпляче чекав, поки цей тип, розмазуючи кров по обличчю, сам не встане з підлоги передпокою.
— Ще раз сюди прийдеш, викину у вікно. А зараз – пішов геть. — Олексій показав рукою на двері. — І не думай сіпатись…
Колишній чоловік зник. Олексій увійшов у похмуру кімнату. Вихователька сиділа в кріслі і тихо, майже як Ваня, плакала, притискаючи до себе собачку.
У Олексія стислося серце.
— Жива? — звернувся він до виховательки. Побачивши її нерозуміючий погляд, уточнив: — Я питаю, ваша Груня жива? Я чув, як вона скавучала…
— З нею все гаразд, — втомлено кивнула вихователька. Потім пошепки проказала: — Як я його ненавиджу…
— Він більше не прийде. Я вам обіцяю.

— Прийде… — сказала вона приречено. – Ви його не знаєте…
— А ви не знаєте мене! – Він усміхнувся, підійшов до неї, взяв у неї здригаючу дрібною дрожжю Груню, незграбно її погладив. – Яка вона приємна на дотик… Ось чому Ваня від неї без тями… Ходімо, Люба…
— Що? – не зрозуміла вона. — Куди?
— До Вані, куди ж іще… Він вас чекає з Грунею. Дуже.
— Ви жартуєте?.. — Вона уважно подивилася на нього.
— Ні… Не жартую… — Відповів Олексій, дивлячись їй прямо в очі. Він сам не розумів, що зараз з ним відбувається, але одне знав точно — все що він робить, робить правильно.
— Вам тут залишатися не можна. До того ж… сніданок, який ви Вані приготували, він без вас їсти відмовляється…
Олексій з Грунею на руках розвернувся і пішов до дверей.
– Доженіть мене, Люба. До речі, мене звати Олексій. Я вас у машини чекаю.
— Добре… — кивнула вона, не встаючи з місця. — Я тільки з думками зберусь… І дожену…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × п'ять =

Також цікаво:

З життя4 години ago

Stepfather

**Stepfather** Because youve got no business hanging around a young girl like that! snapped James. Excuse me? Youve completely messed...

З життя4 години ago

Returned Home—No Husband, No Trace of Him or His Belongings in Sight

She came home to find no husband and none of his belongings. “Whats with that look?” Zoe smirked. “Stan just...

З життя12 години ago

Back Home—No Husband, No Trace of Him Left

**Diary Entry** I came home to find neither my husband nor any of his things. Why are you looking at...

З життя12 години ago

Revenge for My Mother

**A Lesson in Control** *Diary Entry* The call came late at night, the voice on the other end distorted and...

З життя14 години ago

Avenged My Mother: A Tale of Justice and Retribution

**A Revenge for Mum** “Your daughter is with us. Bring £100,000, and she stays alive. I’ll send the meeting point...

З життя15 години ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

“Of course, everyone remembers perfectly well” “I dont remember because it never happened!” Peter Redford said seriously, looking at her...

З життя16 години ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

“I dont remember because it never happened!” said Redford, looking at her with his earnest, grandfatherly eyes. The conversation died...

З життя17 години ago

Shut Up!” He Snarled, Hurling the Suitcase to the Floor. “I’m Leaving You and This Dump You Call a Life.

“Shut it,” the husband snapped, tossing his suitcase onto the floor. “I’m leaving you and this dump you call a...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.