Connect with us

З життя

Кохання без віку: як здолати страхи, закохавшись у 50

Published

on

Право на щастя: я закохався у 50, але з’явився один серйозний страх

Коли любов застає зненацька
Я ніколи не думав, що зможу так сильно закохатися в 50 років.

Був одружений, виховав двох дітей, дочекався онуків. Здавалося, життя йде своєю чергою, і від нього вже не варто чекати великих почуттів.

Але доля вирішила інакше.

Я не шукав кохання, воно саме знайшло мене.

І це виявилось найсильнішим, найяскравішим, найболіснішим почуттям у моєму житті.

Ніби мені знову 20
Багато хто каже, що дорослі люди кохають по-іншому.

Це неправда.

Це ті ж метелики в животі, те саме часте серцебиття, ті самі безсонні ночі, тільки тепер до них додається страх.

Страх, що можеш втратити.

Коли мені було 20, я кохав по-дитячому безрозсудно. А зараз я щодня дякую долі за цю жінку.

Кожного разу, коли дивлюся на неї, торкаюся волосся, цілую у скроню, тримаю за руку, я розумію:

— Ось вона, та сама любов, на яку я чекав усе життя.

Але разом із цим щастям прийшов і страх.

Її дочка — мій біль
Вона була неймовірною жінкою.

Доброю, ніжною, турботливою. Сильною і мудрою.

Ми почали жити разом, і мій дім знову наповнився любов’ю і світлом.

Але з часом я помітив, що щось її турбує.

Вона майже щодня отримувала дзвінки. Голос на іншому кінці лінії говорив одне і те ж:

— Мамо, мені потрібні гроші.

У неї була дочка — студентка другого курсу.

Звучить нормально, так?

Але проблема в тому, що ця дочка давно працювала і заробляла непогані гроші.

І все ж продовжувала витягувати з матері останнє.

То потрібно оплатити гуртожиток, то черговий семестр, то борг подрузі.

Я бачив, як це розривало мою жінку зсередини.

Вона злилася, плакала, кидалася між почуттям обов’язку і бажанням бути зі мною.

Я казав:

— Кохана, мине час, і все налагодиться. Скоро ми будемо тільки вдвох.

Але сам не вірив у це.

Я боюся, що одного дня вона піде
Іноді, виходячи з роботи, я боявся повертатися додому.

Боявся зайти в порожню квартиру.

Боявся побачити, що її речей більше немає.

Я виїв від болю, але мовчки.

Плакав через любов.

Ти розумієш, що це означає для чоловіка?

Я впевнений, такі жінки, як вона, — ті, про яких пишуть вірші.

Що як вона повернеться до дочки?
Я не знаю, що буде далі.

Якщо одного дня вона скаже:

— Я повинна повернутися.

Я, напевно, просто зламаюся.

Бо вона — все, про що мріє чоловік у цьому віці.

Якщо ти читаєш ці рядки, кохана, знай:

Я люблю тебе більше за життя.

І якщо треба — я готовий ділити тебе з твоєю дочкою.

Але, будь ласка…

Не залишай мене.

Без тебе мій світ втратить сенс.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − дев'ять =

Також цікаво:

З життя20 хвилин ago

Гостеприимство в деревне: визит к родственникам

Долгая дорога из Испании Наконец-то я, Марина, добралась до родной деревни после изматывающего перелета из Испании. Чемоданы, аэропорты, бесконечные ожидания...

З життя50 хвилин ago

Большая квартира в сердце исторического района: семейные тайны мужа и его матери.

У моего мужа и его матери есть просторная четырёхкомнатная квартира в старинном доме в самом сердце Москвы, на Арбате. Вместе...

З життя50 хвилин ago

Узурпована свобода: подорож одного флакончика

Переможені свободою: історія одного флакончика З Олегом ми знайомі багато років, але справжня дружба спалахнула лише пару років тому. Обоє...

З життя1 годину ago

Я підтримую колишню невістку, а син вважає це зрадою

— Олена, нащо ти в це в’яжешся? — пошепки питають подруги. — Вона тобі ніхто. Одружиться ще раз — і...

З життя2 години ago

Несподіване одруження: як я став чоловіком через спідню білизну та впертість

Випадковий шлюб, або як я став чоловіком через трусики та звичайну впертість — Натягай швидше трусики та виходь! За п’ять...

З життя2 години ago

Щезни і не заважай”: Остання подорож матері

“Зникни і не заважай”: Остання дорога матері Прожили вони з Михайлом Іллічем життя довге, нерівне, як стара сільська дорога —...

З життя2 години ago

Неожиданная находка в утреннем мусоре

**Дневник Светланы** Необычное утро Сегодня проснулась в семь, как всегда, с мыслью о новом дне. За окном стояла тишина, и...

З життя3 години ago

Не приходь назад, онуче…

Не повертайся, онуку… — Та все, діду, їду! Гарно у вас, прямо як у дитинстві! Лазня — просто казка! Ніби...