Connect with us

З життя

Маленький зріст: випробування чи благословення?

Published

on

Для чоловіка низький зріст — неначе Божа кара. Дмитро Коваленко змалку соромився, що був нижчий за інших. У третьому класі ще сподівався наздогнати друзів, а до десятого вже змирився.

Хоч він був добрим, веселим, завжди готовим допомогти, тому його поважали у селі. Після школи не став вчитися далі — закінчив курси водіїв і влаштувався в колгосп. Однокласники вже обзавелися родинами, а Дмитро все ходив самотній. Не міг знайти дівчину, яка б підходила йому і зростом, і душею.

Якось літом поїхав він до райцентру. Повертався вже в сутінках, коли побачив на околиці дівчину в яскравій капелюсі з величезною торбою. «Отаку б дружину», — подумав він із посмішкою. Зупинився якраз вчасно — вітер зірвав з її голови капелюха й поніс через дорогу!

Дівчина кинулася навздогін. Дмитро гальмував, але коли вистрибнув з кабіни, побачив її під колесами.
— Поранилася? — занепокоєно запитав він. — Чого під авто?
Вона заперечно похитала головою:
— Не болить. Жаль капелюх… Мама подарувала. Майже нічого від неї не лишилось.
Дмитро аж задихнувся. Перед ним стояла та, про яку він мріяв усі ці роки — з якою уявляв дітей і спільний дім.

— Зараз знайдемо! — кинувся він через дорогу, підібрав капелюх, струсив пил і повернув дівчині.
— Я Дмитро. Куди прямуєш? Підвезу.
Марічка, так її звали, розповіла, що їде до села Зелений Гай до тітки Ганни. Закінчила училище на кухаря, а після смерті мами батько привів нову дружину з дітьми — тож дівчина вирішила жити у родички.

Село тітки було поруч із Дмитровим. Везучи Марічку, він раптом зупинив авто й рішуче промовив:
— Може, не дарма твій капелюх саме під мої колеса впав? Я відразу зрозумів — ти та, кого шукав. Виходи за мене. Обіцяю, любитиму все життя.

Дівчина застигла, потім кивнула.
— Їдемо до тітки Ганни! Зараз же попросимо твоєї руки! — скрикнув Дмитро.
За два місяці вони одружились. Селяни щиро вітали пару, а закохані не натішались одне на одного.

Через рік народився первісток Олесь. Щасливі батьки не одразу помітили дивину — Марічка почала виростати. За три роки в них вже було троє дітей, а дружина стала на голову вищою за чоловіка й округлішою.

— Це материнство так вплинуло, — сміялась тітка Ганна. Друзі жартували, а Марічка сумувала:
— Ти тепер мене покинеш? Навіщо тобі така довжанка?
Дмитро ніжно торкнувся її обличчя:
— Кохатиму тебе будь-яку. Аби й ти мене не кидала.

Більше вони не згадували про зріст. Пройшли роки, народилися п’ятеро дітей. Марічка трохи підросла й зупинилась. Коли пара йшла вулицею, Дмитро обіймав дружину за талію, а вона клала руку на його долоню. Ніхто не сміявся — лише заздрили.

Якось Дмитро лагодив дах старого комора. Раптом Оля почула крик — чоловіка придавило зруйнованою балкою. Вона, мов досвідчений чоловік, розкидала колоди, підхопила пораненого й понесла до лікарні. Дякувала Богу за свій зріст і силу — встигли врятувати.

Дмитро довго лікувався. Сусіди зітхали, коли бачили Марічку самотню на вулиці — вона трималася за бік, ніби відчуваючи його обійми.

Минали роки. Виросли діти, з’явились онуки, правнуки. Та в селі не було щасливішої пари, ніж низенький дідусь Дмитро зі своєю високою Олею. Вони пройшли через життя, тримаючись за руки, і кожен знав — це справжнє диво любові.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сім − 4 =

Також цікаво:

З життя48 хвилин ago

She’s Not Their Mother, These Five… But Who Could Say for Sure…

**Diary Entry 21st of October, 1972** She wasnt theirs by blood, those five But whod ever say it? Ethan lost...

З життя56 хвилин ago

Mom, Maybe Grandma Should Just Go Get Lost? It’d Be Better for Everyone,” Masha Said Defiantly.

“Mum, maybe we should just let Gran wander off and get lost? Itd be better for everyone,” Lily said, a...

З життя4 години ago

Mom, What If Grandma Just Walked Away and Got Lost? Maybe That Would Be Better for Everyone,” Masha Said Defiantly.

**Diary Entry 12th October** “Mum, maybe we should just let her wander off and get lost. Itd be easier for...

З життя4 години ago

You Said You Married Me Because I Was ‘Convenient’ Today! — So What? — He Shrugged. — Is That a Bad Thing?

You said today you married me because I was convenient! Sophies voice trembled. So what? James shrugged, barely looking up...

З життя7 години ago

You Married Me Because I’m ‘Convenient’! So What? — He Shrugged. — Is That Such a Bad Thing?

“You said today you married me because I was ‘convenient’!” Sophie clenched her fists, her knuckles turning white. Mark shrugged,...

З життя7 години ago

Two Weeks a Cat Kept Coming to the Window. Staff Were Stunned When They Discovered the Reason

**Diary Entry A Guardian in Fur** For two weeks, a cat had been appearing at the window. The staff couldnt...

З життя15 години ago

Two Weeks a Cat Kept Visiting the Window—Staff Were Stunned When They Discovered the Reason

For two weeks, the cat kept appearing at the window. The staff couldnt believe it when they found out why....

З життя15 години ago

Nothing Terrible Happened in the End! Well, It Happens to the Best of Men – Got Carried Away and Couldn’t Stop in Time

“Vicky, really, nothing terrible has happened! Men do this sort of thingthey get carried away, can’t stop themselves in time....