Connect with us

З життя

Пробач, але я ще не готовий до спільного проживання

Published

on

Вибач, але я поки не хочу жити разом…

Олександру здавалося, що Галя закохана в нього так само, як і він у неї, тому його сильно здивувала її відповідь на пропозицію зійтися.

– Вибач, але я поки не хочу жити разом! – сказала вона.

– А чому?

– Не знаю, ми зустрічаємося всього півроку. Мені здається, ще зарано…

– Рано? Сонце, мені здається, що саме час. Поживемо разом, дізнаємося одне про одного краще, а потім, дивись, перейдемо на наступний рівень.

Facebook, Instagram – підписуйтесь і не губіться!

– Олесь, це не комп’ютерна гра, це життя. І в моєму житті зараз немає місця для спільного життя, але це не означає, що я не ціную наші стосунки. Мене цілком влаштовує те, що є зараз.

– Але я хочу більшого! Хочу прокидатися з тобою зранку. Хочу засинати разом! Хіба ти цього не хочеш?

– Ми й так це робимо. Двічі на тиждень, забув? Хіба цього мало?

– Мені мало!

– Ну, якщо ти мене любиш, то доведеться поки зачекати.

– Я можу зачекати, якщо ти мені озвучиш причину! Чому не хочеш? Поясни! Невже це так складно?

Галя трохи подумала, потім усміхнулася йому і вирішила, що варто все обговорити більш детально.

– Олесь, давай начистоту. Що для тебе означає спільне проживання з жінкою?

– Я вже сказав, засинати і прокидатися разом!

– А між цим?

– У якому сенсі? – не зрозумів він.

– У добі двадцять чотири години, забув? Ти говориш тільки про ніч і раніше ранок, а решта часу?

– А решта часу ми майже завжди на роботі! Хіба ні?

– Чому ж? Ось, наприклад, ми ж будемо вечеряти чи снідати?

– Сподіваюся!

– А хто буде готувати?

– Ти не вмієш готувати! – здогадався Олександр, точніше він так вирішив по дурості, хоча не раз куштував її страви.

– Я вмію готувати!

– Тоді, в чому проблема?

– Хто буде готувати? Ти чи я?

– Ну, ти, може, іноді я. А чому ти так хвилюєшся з цього приводу?

– Олесь, тому що я не хочу перетворювати своє життя на день бабака, як багато моїх подруг! Я не хочу вставати раніше, щоб комусь готувати сніданок. Не хочу бігти з роботи, заходити до магазину, нести пакети додому, а потім ще дві години стояти біля плити і готувати вечерю!

– Але ти ж іноді готуєш, коли залишаєшся у мене, хіба ні? Я думав, тобі подобається…

Олександр виглядав трохи роздратованим. Виходить, його дівчина — ледарка?

– Я люблю готувати, але робити це щодня поки не готова. Мені подобається приходити додому, зробити салатик нашвидкуруч, і на цьому все. Мені подобається, що ми зустрічаємося двічі на тиждень, іноді частіше. Мені цього вистачає! Можливо, колись захочу більшого, але поки що ні!

– Просто ти мене не любиш! – констатував Олександр.

– Ну от, почалося…

– А що? Хіба ні? Коли жінка любить, вона готова на все заради коханого!

– А коханий? Він готовий на все заради коханої?

– Звичайно!

– Добре, тоді давай жити разом, АЛЕ – всі домашні обов’язки наполовину. Точніше кожен прибирає за собою, готуємо по черзі, свої речі кожен пере сам. Як тобі такий варіант?

– Але я погано готую. Ти ж сама казала!

– Буде привід навчитися. Не завжди ж їсти піцу чи бургери. Я можу допомогти з навчанням!

– Я просто не розумію, невже це так складно? Тоді чому іншим не складно? Ти що особлива? – не заспокоювався Олександр.

– Ну, якщо тобі хочеться так думати. Хай буде так! Я особлива. Я не хочу класти своє особисте життя на вівтар кохання. Не зараз так точно. Мені всього двадцять три. Я хочу насолоджуватися свободою!

– А, я зрозумів! У тебе є інший чоловік! – знову придумав неочікуваний висновок Олександр.

– І навіщо мені він? – не зрозуміла Галя.

– Ну, раз ти не хочеш жити зі мною, значить, він тобі дорожче!

– Твій вигаданий чоловік мені дорожчий? – усміхнулася вона.

– Твій вигаданий чоловік! Навіщо мені вигадувати собі чоловіків!

– А, тобі чоловіки не потрібні, тому ти вирішив вигадати мені, так?

– Ти мене зовсім заплутала! – майже закричав він.

– Тому що ти кажеш дурниці! У мене більше нікого немає! Мені іноді і тебе багато, тому я і не хочу жити разом! Я люблю своє самотність і не готова з нею розстатися. Не зараз!

– Як можна любити самотність, коли ти в стосунках? – здивувався Олександр.

– Дуже просто. Ось є речі, які тобі подобається робити, коли нікого немає вдома?

– Наприклад?

– Не знаю, читати книгу, дивитися серіал, приймати ванну, зависати в соціальних мережах, приміряти речі зі шафи, танцювати в темряві!

– Чоловіки таким не займаються! – обурився він.

– А дівчата займаються! І мені це подобається! Я поки не готова розлучитися з звичайними приємностями свого холостяцького життя!

– Але ж і в спільному житті є свої приємності! – все ще намагався переконати її Олександр.

– Наприклад?

– Засинати і прокидатися разом! – знову почав він свою пісню.

– Олесь, ти в курсі, що ти хропиш, як трактор?

– Що? Ти ніколи не говорила! І інші не скаржилися!

– Ну, на рахунок інших не скажу, а ось після того, як Богдан тобі в’їхав по носі на шашликах пару місяців тому, хропіти ти почав жахливо. І до речі, я тобі говорила! Я можу терпіти це пару раз на тиждень, але кожен день не хочу! Я теж хочу хоча б іноді висипатися.

– Ти не висипаєшся поруч зі мною?

– Тільки в ті рідкісні моменти, коли вдається заснути раніше тебе!

– Але ти ж зазвичай лягаєш пізніше…

– От і я про це!

– Ага, значить, я хроплю, я не готую, я не підходжу для спільного життя?

– А ще, як виявилося, ти жахливий зануда! – не стрималася вона.

– Чого це я зануда!?

– Ти вже півгодини намагаєшся переконати мене зробити те, чого я принципово не хочу робити. Що це, якщо не занудство?

– Галь, я взагалі-то хотів одружитися на тобі! Тому і запропонував пожити разом! – ображено сказав він.

– А я хіба казала, що хочу заміж? – сумно усміхнулася вона.

– А ти хіба не хочеш? Всі дівчата хочуть заміж!

– Очевидно, не всі…

– Або ти не хочеш заміж за мене? – здогадався він.

– Я в принципі не хочу, але якщо і розмірковувати по-твоєму, то що ти можеш запропонувати майбутній дружині? Засинати і прокидатися разом?

– Ти хочеш сказати, що я пусте місце? – образився Олександр. – Що я ні на що не здатний?

– Тобі вже майже тридцять. Ти працюєш за дев’ятнадцять тисяч гривень на місяць, ти живеш у занедбаній квартирі свого дядька, аби не платити за оренду, ти одягаєшся в дешевих магазинах. Ти навіть машину не хочеш купити, бо її треба утримувати!

– Тебе слухати, так я ще той подарунок! Тоді навіщо ти взагалі зі мною зустрічалася?

Галя знизала плечима.

– Ти симпатичний, добре складений, ти веселий і прекрасний коханець.

– Для здоров’я?

– І для душі!

– Але сім’ї у нас не буде!

– Поки ти не подорослішаєш, точно ні!

– Прекрасно! Тоді моя пропозиція знімається з порядку денного! І знаєш, я тобі навіть більше скажу! Ми розходимося!

– Серйозно? – іронічно запитала Галя. – А я думала, ти вже і не запропонуєш! Тоді бувай? – сказала вона і помахала йому рукою, нагадуючи, що він свариться з нею у її квартирі.

– Бувай! – гордо заявив він, натягуючи штани. – Точніше прощавай!

– Значить, прощавай! – сказала вона з посмішкою і кинула йому футболку.

Олександр пішов, а Галя ввімкнула музику, вимкнула світло і почала танцювати. Це завжди допомагало заспокоїти нерви і повернути позитивний настрій. Вона знала, що завтра або післязавтра він все одно повернеться, але ось чи впустить вона його назад? Це вже питання.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × 5 =

Також цікаво:

UA12 хвилин ago

Старенька перукарня на Сихові, осінь за вікном

Мене звати Оксана Тарасівна, тридцять другий рік я стрижу людей у невеличкій перукарні на вулиці Наукова — там ще старі...

FR39 хвилин ago

La villa aux trois vélos

Sabine avait quarante-deux ans quand elle a rencontré Julien sur le parking de l'Intermarché de Vannes, un jeudi de novembre,...

BG1 годину ago

Внукът на Майстор Кольо

Винаги съм смятал, че съм човек, който не се изненадва. Построих „Дунав строй“ от една барака в покрайнините на Русе...

CZ2 години ago

# Byt v Korunní ulici mi už nepatřil

Ráno v den mých šestapadesátých narozenin jsem se probudila z odpoledního spánku na zvonění telefonu. Byl to Pavel, soused zpřes...

HU2 години ago

Az ötödik emelet, a hallban felejtett bicikli

Zoltán akkor tudta meg, hogy vége, amikor a felesége letette elé az asztalra a barna borítékot, és ő azt hitte,...

HU2 години ago

Meghatározom a párbeszéd hangját: a második résztvevő szemszögéből, azaz az egyik vejeként mesélem el a történetet, aki kívülről, saját bőrén tapasztalta meg az após és a lányok viszonyát, majd az építkezést.

Nyolc sógornőm és a kunhalmi ház, amit magam sem hittem el Harminckét éves koromban házasodtam be a Farkas családba, és...

LT2 години ago

Aštuoniasdešimt septyni tūkstančiai eurų už tėvo baldų dirbtuves Panevėžyje

Aš esu Tomas, man keturiasdešimt dveji, ir aštuonerius metus buvau vedęs Rūtos motinai priklausančio verslo šešėlyje – nors iš tikrųjų...

IT2 години ago

L’Annuncio in Cabina che Ha Distrutto Mio Figlio

Quando ho sentito quel nome attraverso gli altoparlanti, ho capito che non era né il mio né quello di nostro...