Connect with us

З життя

Пробач, але я ще не готовий до спільного проживання

Published

on

Вибач, але я поки не хочу жити разом…

Олександру здавалося, що Галя закохана в нього так само, як і він у неї, тому його сильно здивувала її відповідь на пропозицію зійтися.

– Вибач, але я поки не хочу жити разом! – сказала вона.

– А чому?

– Не знаю, ми зустрічаємося всього півроку. Мені здається, ще зарано…

– Рано? Сонце, мені здається, що саме час. Поживемо разом, дізнаємося одне про одного краще, а потім, дивись, перейдемо на наступний рівень.

Facebook, Instagram – підписуйтесь і не губіться!

– Олесь, це не комп’ютерна гра, це життя. І в моєму житті зараз немає місця для спільного життя, але це не означає, що я не ціную наші стосунки. Мене цілком влаштовує те, що є зараз.

– Але я хочу більшого! Хочу прокидатися з тобою зранку. Хочу засинати разом! Хіба ти цього не хочеш?

– Ми й так це робимо. Двічі на тиждень, забув? Хіба цього мало?

– Мені мало!

– Ну, якщо ти мене любиш, то доведеться поки зачекати.

– Я можу зачекати, якщо ти мені озвучиш причину! Чому не хочеш? Поясни! Невже це так складно?

Галя трохи подумала, потім усміхнулася йому і вирішила, що варто все обговорити більш детально.

– Олесь, давай начистоту. Що для тебе означає спільне проживання з жінкою?

– Я вже сказав, засинати і прокидатися разом!

– А між цим?

– У якому сенсі? – не зрозумів він.

– У добі двадцять чотири години, забув? Ти говориш тільки про ніч і раніше ранок, а решта часу?

– А решта часу ми майже завжди на роботі! Хіба ні?

– Чому ж? Ось, наприклад, ми ж будемо вечеряти чи снідати?

– Сподіваюся!

– А хто буде готувати?

– Ти не вмієш готувати! – здогадався Олександр, точніше він так вирішив по дурості, хоча не раз куштував її страви.

– Я вмію готувати!

– Тоді, в чому проблема?

– Хто буде готувати? Ти чи я?

– Ну, ти, може, іноді я. А чому ти так хвилюєшся з цього приводу?

– Олесь, тому що я не хочу перетворювати своє життя на день бабака, як багато моїх подруг! Я не хочу вставати раніше, щоб комусь готувати сніданок. Не хочу бігти з роботи, заходити до магазину, нести пакети додому, а потім ще дві години стояти біля плити і готувати вечерю!

– Але ти ж іноді готуєш, коли залишаєшся у мене, хіба ні? Я думав, тобі подобається…

Олександр виглядав трохи роздратованим. Виходить, його дівчина — ледарка?

– Я люблю готувати, але робити це щодня поки не готова. Мені подобається приходити додому, зробити салатик нашвидкуруч, і на цьому все. Мені подобається, що ми зустрічаємося двічі на тиждень, іноді частіше. Мені цього вистачає! Можливо, колись захочу більшого, але поки що ні!

– Просто ти мене не любиш! – констатував Олександр.

– Ну от, почалося…

– А що? Хіба ні? Коли жінка любить, вона готова на все заради коханого!

– А коханий? Він готовий на все заради коханої?

– Звичайно!

– Добре, тоді давай жити разом, АЛЕ – всі домашні обов’язки наполовину. Точніше кожен прибирає за собою, готуємо по черзі, свої речі кожен пере сам. Як тобі такий варіант?

– Але я погано готую. Ти ж сама казала!

– Буде привід навчитися. Не завжди ж їсти піцу чи бургери. Я можу допомогти з навчанням!

– Я просто не розумію, невже це так складно? Тоді чому іншим не складно? Ти що особлива? – не заспокоювався Олександр.

– Ну, якщо тобі хочеться так думати. Хай буде так! Я особлива. Я не хочу класти своє особисте життя на вівтар кохання. Не зараз так точно. Мені всього двадцять три. Я хочу насолоджуватися свободою!

– А, я зрозумів! У тебе є інший чоловік! – знову придумав неочікуваний висновок Олександр.

– І навіщо мені він? – не зрозуміла Галя.

– Ну, раз ти не хочеш жити зі мною, значить, він тобі дорожче!

– Твій вигаданий чоловік мені дорожчий? – усміхнулася вона.

– Твій вигаданий чоловік! Навіщо мені вигадувати собі чоловіків!

– А, тобі чоловіки не потрібні, тому ти вирішив вигадати мені, так?

– Ти мене зовсім заплутала! – майже закричав він.

– Тому що ти кажеш дурниці! У мене більше нікого немає! Мені іноді і тебе багато, тому я і не хочу жити разом! Я люблю своє самотність і не готова з нею розстатися. Не зараз!

– Як можна любити самотність, коли ти в стосунках? – здивувався Олександр.

– Дуже просто. Ось є речі, які тобі подобається робити, коли нікого немає вдома?

– Наприклад?

– Не знаю, читати книгу, дивитися серіал, приймати ванну, зависати в соціальних мережах, приміряти речі зі шафи, танцювати в темряві!

– Чоловіки таким не займаються! – обурився він.

– А дівчата займаються! І мені це подобається! Я поки не готова розлучитися з звичайними приємностями свого холостяцького життя!

– Але ж і в спільному житті є свої приємності! – все ще намагався переконати її Олександр.

– Наприклад?

– Засинати і прокидатися разом! – знову почав він свою пісню.

– Олесь, ти в курсі, що ти хропиш, як трактор?

– Що? Ти ніколи не говорила! І інші не скаржилися!

– Ну, на рахунок інших не скажу, а ось після того, як Богдан тобі в’їхав по носі на шашликах пару місяців тому, хропіти ти почав жахливо. І до речі, я тобі говорила! Я можу терпіти це пару раз на тиждень, але кожен день не хочу! Я теж хочу хоча б іноді висипатися.

– Ти не висипаєшся поруч зі мною?

– Тільки в ті рідкісні моменти, коли вдається заснути раніше тебе!

– Але ти ж зазвичай лягаєш пізніше…

– От і я про це!

– Ага, значить, я хроплю, я не готую, я не підходжу для спільного життя?

– А ще, як виявилося, ти жахливий зануда! – не стрималася вона.

– Чого це я зануда!?

– Ти вже півгодини намагаєшся переконати мене зробити те, чого я принципово не хочу робити. Що це, якщо не занудство?

– Галь, я взагалі-то хотів одружитися на тобі! Тому і запропонував пожити разом! – ображено сказав він.

– А я хіба казала, що хочу заміж? – сумно усміхнулася вона.

– А ти хіба не хочеш? Всі дівчата хочуть заміж!

– Очевидно, не всі…

– Або ти не хочеш заміж за мене? – здогадався він.

– Я в принципі не хочу, але якщо і розмірковувати по-твоєму, то що ти можеш запропонувати майбутній дружині? Засинати і прокидатися разом?

– Ти хочеш сказати, що я пусте місце? – образився Олександр. – Що я ні на що не здатний?

– Тобі вже майже тридцять. Ти працюєш за дев’ятнадцять тисяч гривень на місяць, ти живеш у занедбаній квартирі свого дядька, аби не платити за оренду, ти одягаєшся в дешевих магазинах. Ти навіть машину не хочеш купити, бо її треба утримувати!

– Тебе слухати, так я ще той подарунок! Тоді навіщо ти взагалі зі мною зустрічалася?

Галя знизала плечима.

– Ти симпатичний, добре складений, ти веселий і прекрасний коханець.

– Для здоров’я?

– І для душі!

– Але сім’ї у нас не буде!

– Поки ти не подорослішаєш, точно ні!

– Прекрасно! Тоді моя пропозиція знімається з порядку денного! І знаєш, я тобі навіть більше скажу! Ми розходимося!

– Серйозно? – іронічно запитала Галя. – А я думала, ти вже і не запропонуєш! Тоді бувай? – сказала вона і помахала йому рукою, нагадуючи, що він свариться з нею у її квартирі.

– Бувай! – гордо заявив він, натягуючи штани. – Точніше прощавай!

– Значить, прощавай! – сказала вона з посмішкою і кинула йому футболку.

Олександр пішов, а Галя ввімкнула музику, вимкнула світло і почала танцювати. Це завжди допомагало заспокоїти нерви і повернути позитивний настрій. Вона знала, що завтра або післязавтра він все одно повернеться, але ось чи впустить вона його назад? Це вже питання.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − шість =

Також цікаво:

ES2 години ago

Levantó la sábana esperando encontrar pruebas de que su esposa embarazada lo había traicionado. En cambio, encontró sus piernas destrozadas, sus manos temblorosas sobre el vientre, y el terror que su propia familia había ocultado detrás de puertas cerradas. Entonces Clara lo miró y susurró: “Ya firmaste para quitarme a mi hijo.” En ese instante, comprendió que los traidores no estaban en esa cama. Estaban en su propia sangre.

Daniel había llegado al hospital preparado para confirmar lo que su familia le había estado sembrando al oído durante semanas:...

EN4 години ago

Nathan Harrison had closed billion-dollar deals on six continents without blinking. In the world of real estate, they called him the Concrete King — a man whose pen turned vacant lots into gleaming towers, whose name on a contract made competitors step back and reassess. He thought nothing could catch him off guard anymore.

Then came a Friday afternoon in a neighborhood bakery on the north side of Chicago. He almost didn't go in....

ES5 години ago

El velo cayó antes de que el sacerdote pudiera terminar la bendición.

El encaje blanco salió volando del cabello de Clara Bennett y aterrizó sobre los escalones de mármol del altar. La...

EN5 години ago

The veil didn’t just slip — it was torn.

White lace spiraled from Clara Bennett's hair and drifted down across the cold marble steps of the altar like a...

З життя6 години ago

Son-in-law brought a mutt to the country house; mother-in-law insisted it be kicked out. Then the dog saved the family from losing half the garden.

When the son-in-law turned up at the cottage with a scruffy dog, Margaret nearly fainted with indignation. But a month...

EN7 години ago

I’m 78 years old, and I live alone in the house my husband built for us back in the seventies. He’s been gone a long time now. Most of my family scattered years ago, the way families do.

Four years ago, my son, his wife, and their two little ones were killed in a car accident on their...

EN8 години ago

My mother-in-law shredded my designer dress in my own kitchen while declaring that everything under this roof belonged to her son. Within twenty-four hours, that son had lost his executive title, his company car, his corporate cards, and access to a house he never actually owned.

The sweetest part? Neither of them knew I was the hand behind all of it. "Touch one more thing, Linda,...

З життя9 години ago

An emaciated cat didn’t leave a closed shop for a full day — when they opened the door, it was chilling.

Emily clicked the lock shut and let out a relieved sigh. There we go, perfect. Two days off ahead—no queues,...