Connect with us

З життя

Пробач, але я ще не готовий до спільного проживання

Published

on

Вибач, але я поки не хочу жити разом…

Олександру здавалося, що Галя закохана в нього так само, як і він у неї, тому його сильно здивувала її відповідь на пропозицію зійтися.

– Вибач, але я поки не хочу жити разом! – сказала вона.

– А чому?

– Не знаю, ми зустрічаємося всього півроку. Мені здається, ще зарано…

– Рано? Сонце, мені здається, що саме час. Поживемо разом, дізнаємося одне про одного краще, а потім, дивись, перейдемо на наступний рівень.

Facebook, Instagram – підписуйтесь і не губіться!

– Олесь, це не комп’ютерна гра, це життя. І в моєму житті зараз немає місця для спільного життя, але це не означає, що я не ціную наші стосунки. Мене цілком влаштовує те, що є зараз.

– Але я хочу більшого! Хочу прокидатися з тобою зранку. Хочу засинати разом! Хіба ти цього не хочеш?

– Ми й так це робимо. Двічі на тиждень, забув? Хіба цього мало?

– Мені мало!

– Ну, якщо ти мене любиш, то доведеться поки зачекати.

– Я можу зачекати, якщо ти мені озвучиш причину! Чому не хочеш? Поясни! Невже це так складно?

Галя трохи подумала, потім усміхнулася йому і вирішила, що варто все обговорити більш детально.

– Олесь, давай начистоту. Що для тебе означає спільне проживання з жінкою?

– Я вже сказав, засинати і прокидатися разом!

– А між цим?

– У якому сенсі? – не зрозумів він.

– У добі двадцять чотири години, забув? Ти говориш тільки про ніч і раніше ранок, а решта часу?

– А решта часу ми майже завжди на роботі! Хіба ні?

– Чому ж? Ось, наприклад, ми ж будемо вечеряти чи снідати?

– Сподіваюся!

– А хто буде готувати?

– Ти не вмієш готувати! – здогадався Олександр, точніше він так вирішив по дурості, хоча не раз куштував її страви.

– Я вмію готувати!

– Тоді, в чому проблема?

– Хто буде готувати? Ти чи я?

– Ну, ти, може, іноді я. А чому ти так хвилюєшся з цього приводу?

– Олесь, тому що я не хочу перетворювати своє життя на день бабака, як багато моїх подруг! Я не хочу вставати раніше, щоб комусь готувати сніданок. Не хочу бігти з роботи, заходити до магазину, нести пакети додому, а потім ще дві години стояти біля плити і готувати вечерю!

– Але ти ж іноді готуєш, коли залишаєшся у мене, хіба ні? Я думав, тобі подобається…

Олександр виглядав трохи роздратованим. Виходить, його дівчина — ледарка?

– Я люблю готувати, але робити це щодня поки не готова. Мені подобається приходити додому, зробити салатик нашвидкуруч, і на цьому все. Мені подобається, що ми зустрічаємося двічі на тиждень, іноді частіше. Мені цього вистачає! Можливо, колись захочу більшого, але поки що ні!

– Просто ти мене не любиш! – констатував Олександр.

– Ну от, почалося…

– А що? Хіба ні? Коли жінка любить, вона готова на все заради коханого!

– А коханий? Він готовий на все заради коханої?

– Звичайно!

– Добре, тоді давай жити разом, АЛЕ – всі домашні обов’язки наполовину. Точніше кожен прибирає за собою, готуємо по черзі, свої речі кожен пере сам. Як тобі такий варіант?

– Але я погано готую. Ти ж сама казала!

– Буде привід навчитися. Не завжди ж їсти піцу чи бургери. Я можу допомогти з навчанням!

– Я просто не розумію, невже це так складно? Тоді чому іншим не складно? Ти що особлива? – не заспокоювався Олександр.

– Ну, якщо тобі хочеться так думати. Хай буде так! Я особлива. Я не хочу класти своє особисте життя на вівтар кохання. Не зараз так точно. Мені всього двадцять три. Я хочу насолоджуватися свободою!

– А, я зрозумів! У тебе є інший чоловік! – знову придумав неочікуваний висновок Олександр.

– І навіщо мені він? – не зрозуміла Галя.

– Ну, раз ти не хочеш жити зі мною, значить, він тобі дорожче!

– Твій вигаданий чоловік мені дорожчий? – усміхнулася вона.

– Твій вигаданий чоловік! Навіщо мені вигадувати собі чоловіків!

– А, тобі чоловіки не потрібні, тому ти вирішив вигадати мені, так?

– Ти мене зовсім заплутала! – майже закричав він.

– Тому що ти кажеш дурниці! У мене більше нікого немає! Мені іноді і тебе багато, тому я і не хочу жити разом! Я люблю своє самотність і не готова з нею розстатися. Не зараз!

– Як можна любити самотність, коли ти в стосунках? – здивувався Олександр.

– Дуже просто. Ось є речі, які тобі подобається робити, коли нікого немає вдома?

– Наприклад?

– Не знаю, читати книгу, дивитися серіал, приймати ванну, зависати в соціальних мережах, приміряти речі зі шафи, танцювати в темряві!

– Чоловіки таким не займаються! – обурився він.

– А дівчата займаються! І мені це подобається! Я поки не готова розлучитися з звичайними приємностями свого холостяцького життя!

– Але ж і в спільному житті є свої приємності! – все ще намагався переконати її Олександр.

– Наприклад?

– Засинати і прокидатися разом! – знову почав він свою пісню.

– Олесь, ти в курсі, що ти хропиш, як трактор?

– Що? Ти ніколи не говорила! І інші не скаржилися!

– Ну, на рахунок інших не скажу, а ось після того, як Богдан тобі в’їхав по носі на шашликах пару місяців тому, хропіти ти почав жахливо. І до речі, я тобі говорила! Я можу терпіти це пару раз на тиждень, але кожен день не хочу! Я теж хочу хоча б іноді висипатися.

– Ти не висипаєшся поруч зі мною?

– Тільки в ті рідкісні моменти, коли вдається заснути раніше тебе!

– Але ти ж зазвичай лягаєш пізніше…

– От і я про це!

– Ага, значить, я хроплю, я не готую, я не підходжу для спільного життя?

– А ще, як виявилося, ти жахливий зануда! – не стрималася вона.

– Чого це я зануда!?

– Ти вже півгодини намагаєшся переконати мене зробити те, чого я принципово не хочу робити. Що це, якщо не занудство?

– Галь, я взагалі-то хотів одружитися на тобі! Тому і запропонував пожити разом! – ображено сказав він.

– А я хіба казала, що хочу заміж? – сумно усміхнулася вона.

– А ти хіба не хочеш? Всі дівчата хочуть заміж!

– Очевидно, не всі…

– Або ти не хочеш заміж за мене? – здогадався він.

– Я в принципі не хочу, але якщо і розмірковувати по-твоєму, то що ти можеш запропонувати майбутній дружині? Засинати і прокидатися разом?

– Ти хочеш сказати, що я пусте місце? – образився Олександр. – Що я ні на що не здатний?

– Тобі вже майже тридцять. Ти працюєш за дев’ятнадцять тисяч гривень на місяць, ти живеш у занедбаній квартирі свого дядька, аби не платити за оренду, ти одягаєшся в дешевих магазинах. Ти навіть машину не хочеш купити, бо її треба утримувати!

– Тебе слухати, так я ще той подарунок! Тоді навіщо ти взагалі зі мною зустрічалася?

Галя знизала плечима.

– Ти симпатичний, добре складений, ти веселий і прекрасний коханець.

– Для здоров’я?

– І для душі!

– Але сім’ї у нас не буде!

– Поки ти не подорослішаєш, точно ні!

– Прекрасно! Тоді моя пропозиція знімається з порядку денного! І знаєш, я тобі навіть більше скажу! Ми розходимося!

– Серйозно? – іронічно запитала Галя. – А я думала, ти вже і не запропонуєш! Тоді бувай? – сказала вона і помахала йому рукою, нагадуючи, що він свариться з нею у її квартирі.

– Бувай! – гордо заявив він, натягуючи штани. – Точніше прощавай!

– Значить, прощавай! – сказала вона з посмішкою і кинула йому футболку.

Олександр пішов, а Галя ввімкнула музику, вимкнула світло і почала танцювати. Це завжди допомагало заспокоїти нерви і повернути позитивний настрій. Вона знала, що завтра або післязавтра він все одно повернеться, але ось чи впустить вона його назад? Це вже питання.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять − чотири =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

Find Your Destiny. No Need to Rush. Everything Has Its Own Time.

Poppy had a longstanding, slightly odd tradition. Every year, on the eve of NewYears, she would visit a fortuneteller. Living...

З життя1 годину ago

A cat’s heart beat dull in its chest, thoughts scattering, its soul aching—what could have driven the lady to hand it to strangers, why did she abandon it?

**Diary 26June2026** When I moved into my modest onebed flat on a quiet backstreet in Manchester, the only thing I...

З життя2 години ago

Max concealed a regret that he rushed the divorce. Clever men make mistresses a holiday, but he turned hers into a wife.

The buoyant mood that had lifted me as I pulled into the driveway vanished the moment I slipped the car...

З життя3 години ago

— Circumstances don’t just happen; people create them. You set up the situation that let you dump a living creature on the street, and now you want to change it only when it suits you.

Oliver walked home from the works on a bleak winter night, the sky a dull shroud of dullness. As he...

З життя4 години ago

— No one drove them away, — both parties replied, — yet they simply didn’t want to stay! Let them come! We’ll be delighted.

Sit down! Were not home! Peter said calmly. Someones ringing! Milly froze, pulling herself up from the sofa. Let them,...

З життя5 години ago

— I couldn’t throw him away, Mum, — whispered Mike. — You understand? I couldn’t.

Michael is fourteen, and the whole world seems to be against him. More precisely, nobody wants to understand him. Here...

З життя6 години ago

Whoa, Dad, They’re Welcoming You—Why Did You Need That Health Spa When Home Is Already an All‑Inclusive?

When David handed Ethel the keys to his flat, she felt the moment was sealed: the lock was finally hers....

ES6 години ago

Se limitó a contemplar la fotografía de su madre dentro del medallón mientras el olor a pan recién horneado llenaba el pequeño local.

La hija de Lucía se llamaba Alba Romero. No abrazó a Sebastián ni hizo preguntas sobre la finca. Se limitó...