Connect with us

З життя

Сестру завжди любили, а я була помилкою молодості для батьків…

Published

on

Осьраженим виховуванням. Я була невидимкою.

Коли мені виповнилося двадцять, я більше не могла терпіти. Я зібрала речі та поїхала. Просто в інше місто. Без істерик, без сцен. Батьки навіть не запитали, куди я прямую. Не подзвонили ні через день, ні через тиждень. Мені дзвонили подруги, однокурсники, колеги. Але не вони. Іноді я сама набирала. У відповідь – байдужість, натягнута ввічливість. Наче я чужа.

А потім у моєму житті з’явився він — чоловік, який полюбив мене не за маску, а за моє справжнє «я». Він зробив мені пропозицію. Ми зіграли скромне весілля, і я народила йому двох прекрасних дітей. Він був поруч у кожній складності, підтримував, любив, дбав. Вперше в житті я відчула, що комусь потрібна. По-справжньому.

Катерина весь час жила з батьками. Вихована, гарна, вибаглива. Скільки пам’ятаю — їй ніхто не був до вподоби. Женихи приходили й уходили. Ніхто їй не підходив. Вічно всім незадоволена, вічно з претензією.

І ось одного разу мій батько захворів. Мені подзвонили. Я, як дочка, звісно, не відмовилася. Я допомагала — надсилала гроші кожен місяць, навіть коли сама була не в найкращому становищі. Мій чоловік жодного разу не дорікнув мене за це. Він знав, як важливо для мене допомогти. Хай батьки не були ідеальні, але я — людина. У мене є совість.

І ось приходить до мене Катерина. Сіла за стіл, покрутилася, оглянулася — і раптом з порога: «Ти мало шлеш грошей. Ти ж живеш у розкошах. Ми тобі все в дитинстві дали, а тепер ти навіть елементарного не можеш повернути».

Я слухала і не вірила. Що ви мені дали, скажи? Де воно — те світле дитинство, про яке ти говориш? Ті гроші, та турбота? Я ж по чужих квартирах мила пічки, щоб купити собі чоботи! Я ж ваших дітей доглядала за шматок хліба, коли ви з мамою відпочивали на морі!

Вона намагалася зробити з мене ворога, увійти в довіру до мого чоловіка, маніпулювати жалем. Я бачила, як її очі оцінюють кожен кут у нашому будинку. Шукала привід, щоб забрати більше. Не на батька. На себе.

Я не стала влаштовувати скандал. Я просто перевела гроші — більше, ніж зазвичай. Але написала одне: «Сподіваюся, тепер ви не будете мене згадувати. Ні з претензією, ні з доріканням. Просто — забудьте. Я не просила любові. Але хоча б не чіпайте мою сім’ю».

Я не знаю, чи можна пробачити. Можливо, якби було за що. Але за роки — жодного визнання, жодного «пробач», жодного «ти нам дорога». Тільки вимоги. Тільки очікування. Я втомилася платити за своє народження. За те, що з’явилася в цьому світі не за планом. А ж бо я — жива людина. Жінка. Мати. Сестра.

Скажіть… ви б пробачили?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 2 =

Також цікаво:

З життя22 хвилини ago

Время, чувства и новый союз

Прошлое, любовь и новая семья Надежда с мужем Алексеем сидели на кухне в своём доме в деревне Берёзовка. Вдруг раздался...

З життя26 хвилин ago

Сбежала из дома: мама упрекает меня в отказе помочь с больным братом

Мама упрекает меня за то, что я не помогаю ей с больным братом, но после школы я собрала вещи и...

З життя27 хвилин ago

Как жить дальше: дети не хотят забрать меня, живу одна в 67 лет

Агафья сидела в своей маленькой квартирке в Туле, глядя на потрескивающий чёрно-белый телевизор, который хоть и шумел, но не нарушал...

З життя36 хвилин ago

Былое, чувства и новый союз

Прошлое, любовь и новая семья Наталья и её муж Дмитрий сидели за кухонным столом в своём доме в деревне Берёзовка....

З життя37 хвилин ago

«Отпустите его!: я просто согласилась…»

«Отпустите Егора!»: я просто согласилась… — Ты куда это собрался? — спросила Алина, глядя, как муж натягивает свежую рубашку. —...

З життя52 хвилини ago

Старые чувства, новая связь

**Дневник. Прошлое, любовь и новый союз** Тихо потрескивали дрова в печи, когда мы с женой Татьяной сидели за столом в...

З життя1 годину ago

Никогда не пересекались…

Алина с первого взгляда осознала свою роль в жизни Дмитрия. Не женой, не матерью его наследников, не законной спутницей. А...

З життя1 годину ago

Неожиданный букет и судьбоносный поворот

Случайный букет и поворот судьбы Оксана сидела одна в своей тесной квартире в городе Клину, когда тишину нарушил резкий звонок...