Connect with us

З життя

Життя у власному ритмі

Published

on

ка немає.

Оксана глянула на старого. Його очі були спокійними, начебто він уже перестав боятися чогось у цьому світі. А вона?

— Я поїду, — раптом сказала вона.

— Куди? — зацікавився дід.

— Не знаю. Але я поїду.

Вона встала, відчуваючи, як у грудях щось розкривається, ніби падає замок, який тримав її в клітці роками. Вона не піде на лікування. Не витратить останні місяці на боротьбу, яка все одно програна. Вона просто… житиме. Для себе.

Вона купила квиток на перший потяг, який відправлявся того дня. Не важливо, куди. Важливо, що це був її вибір. Вона їла морозиво на пероні, дивилася, як сонце грає у вікнах вагонів, і сміялася. Вперше за багато років — просто тому, що їй так хотілося.

Потім були міста, які вона завжди хотіла побачити. Море, в якому вона купалася опівночі. Гори, де вперше в житті кричала так голосно, що луна розносила її голос далеко-далеко. Вона зустрічала людей, які не знали, що вона вмирає, і тому ставилися до неї просто як до людини. Вона писала листи — собі молодій, доньці, навіть чоловікові. І спалювала їх, бо тепер це не мало значення.

Коли прийшов кінець, вона лежала у маленькому гостелю біля моря. Вікно було відчинене, і в кімнату вривався солоний вітер. Вона дивилася на зоряне небо, слухала, як хвилі б’ються об скелі, і згадувала останні місяці свого життя.

Вони були найкращими.

**Жити для себе.**

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + дванадцять =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

Відчуження з донькою: слід минулого

Два роки минули, як Тетяна Іванівна не спілкується зі своєю донькою Софією. Рік тому, без жодної причини, Софія перестала відповідати...

З життя48 хвилин ago

Відкладена мрія: зрада та визволення

Мрія, відкладена на потім: зрада та звільнення Якщо спитати Оксану, що вона мріяла все життя, вона б без вагань відповіла:...

З життя51 хвилина ago

Он назвал меня просто парикмахершей, но я показала ему, что такое унижение

Когда-то в семнадцать лет я рано научилась полагаться только на себя. Отец сбежал за границу, бросив нас с матерью перед...

З життя1 годину ago

Загадковий дарунок-сюрприз

Тайна обіцяного подарунка У розкішному залі ресторану в самому серці Львова гучно святкували весілля Оксани та Івана. Гості гуляли, музика...

З життя1 годину ago

Зрада чоловіка: несподіване зізнання його брата

Сьогодні я дізналась про зраду чоловіка від його брата. Марійка мчала вузькими вулицями Львова до своєї другої квартири, так сильно...

З життя1 годину ago

Під зливою самотності

**Щоденник: Під дощем самотності** Дружина Олексія, Марічка, почала дивно себе поводити. Одного разу вона влаштувала скандал на рівному місці, звинувачуючи...

З життя1 годину ago

Віддалення з донькою: привид минулого

Два роки вже, як Ольга Андріївна не розмовляє зі своєю донькою Марійкою. Рік тому, без жодної причини, Марійка перестала піднімати...

З життя1 годину ago

Зрада на весільному банкеті

Зрада за весільним столом Ольга Дмитрівна швидко постукала у двері квартири сина та невістки. Її переповнювала радість: вона несла фотографії...