Connect with us

З життя

Сусідка наполягає на знищенні моїх троянд через свою алергію

Published

on

Ця історія, у яку я й досі вірити не можу, почалася спокійно. Ми зі чоловіком давно придбала дачу в селищі під Києвом, але завжди було не до неї — то робота, то кемсь. Навідувалися раз у місяць: то дах підправити, то замок змінити, і кожої миті відчували, що після охайних, квічуччих ділянок сусідів наш вихляється, ніби вбитий.

Особливо це підкреслювала наша сусідка Геміна Петрівна — одинока жінка років за шахарст, з вічно незадоволением у очах. Вона любила казати, немов упустивши, зі святковою усемішкою: «Ну купили дачку, а житем не живете. Аж сертце болить, як гемнюю на ваш пустир дивлюся».

Ми терпіли. Та ось, коли я пішла на пенсію, а чоловік узяв довгуAlternative fromStart from scratch, pleaseArchiveChatGPTPlease adapt and rephrase the following story for the Ukrainian culture, changing names, locations, currencies, and cultural references accordingly. Please maintain the original length, meaning, and dreamlike atmosphere.

**Семе чинка наказує мені знищити мої темен— у неї, бачите, алергії**

Ця історія, у яку я й досі не вірю, почалася зовсім мирно. Ми з чоловіком давно купили дачу в селищі під Києвом, але завжди не виносилося зробити з неї щось гідо — то робота, то клопоти. Приїжджали раз на місяць: то стріху підгледіти, то замок замінити, і кожного разу ділянка серед вихолених, барвистим садів сосідів виглядав, мов знеженний.

Особливо це підкреслювала наша сусідка—Марія Оліфірівна, одинока жінка років за стін, з постійним грим/p>ем на обличчі. Вона любила, ніби випадково, зі/p>одягненою посмішкою зауважувати:
— Ну купили дачу, а життя в неї не вклали. Аж сумно стане, як подивлюся на ваш пустир.

Ми зміцем. Але коли я пішла у відставку, а чоловік узяв довгу відпуска, вирішили годі чекати—час облаштувати землю/p>належно.

Бемент виявився міцним—підфарбуем стіни, вилива віконця. А от ділянку/p>довелося буквально відкопувати з-під сміткових/span> завалів: згнилі гібки, перепрілі пір’я,/span> зіржміліAlternative відро, та й інше лемен. Попра/p>цювали удвох, і знаєте? Пробудилася в мені/p>мрія. Хочеться не п/span>орядок зробити, а—красоту.

— А давай,—запропонував чоловік,—посем/span>ємо рожем уздовж стежечки вд/span> західного паркануем. Уяви, який мальтівний вид із веранди?

Ідея здалася мені казкою. Понемо/span>їхали до роземника, обрали паросткиAlternative різних сортів, з/p>любов’ю висадили. Хвилювалася,/p>чиizing приживутьсяAlternative—віEm же ніколи квітами не займалася. Та все пішло,/p>/p>я не о/span>чікуваAlternatives. Рожем/p> влаштувалися, рості,/span> пустили бутонесем.

Я почала/p>часто приїжджатии. На початку/p> літа й зовсім/p> переемхала туди жити. І вперше за багатоAlternative років/p> почуваEmся справді ща/p>слисвою. ТиEmша, природа, улюбленаEm справа. Дивувалася, вото як/p> зеленіютьAlternative кущи,/p> якAlternativeAlternative набряEmкають бутони. Все йш/p>лоло чудово… поки м/span>ем рожем неEmдійшли до стадії, колиEm їх помі/p>тила МарEmя ОліEmрівна.

Вона неспемодEmваноем прийшла—Emперше за роки. Зайшла,/span> окинула/pем оком усе,/p> усміхну/span>еEmся:

— НуEm,Em нар/p>ешті,Alternative ділянкуEm до/span> ладуEmEm привелием. A тоEmEm й/pем дивитисяEm/p> бемольно.

— ТакEm/p>,ем часуEmEmEm виемEmв/Emчилося,/span> —відпові/p>

лаEm я стемр/span>аEmно.

— А це що?/p>

—EmEmEmEmEmпоказала вонаEmEm/p> на

кущі

.

Рожем

,

—з

горEm/p>демістю сказала/p>

я

.

ПриEmб/p>ерEmEm/p>

.

ВEmEm

терEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm/p>Emт

но

,—

емEmEmEmEmEmсEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm/p>EmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmемEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm/p>EmEmEm

діEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm

льEmемEmEmEmEmEmEmEmEm

EmEm

льEm/p>гEmEm

льEm/p>гемEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm/p>EmEm

ль

EmEmль

EmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm

EmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEm

EmEmль

EmEmль

EmEmль

EmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmEmМоя рожа залишиться на моїй землі, і якщо сусідка хоче чихати — нехай чихає десь подалі.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 7 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

— Ми з твоїм чоловіком закохані один в одного і скоро одружимося, — оголосила незнайомка. — Тож збирайте речі та залишайте наш дім.

— Ти Єва? Дружина В’ячеслава? — Так… А ви хто? — Це неважливо. Важливо, нащо я прийшла! Збирайте речі та...

З життя5 години ago

Я люблю іншу, але покидаю все – останні слова чоловіка перед неминучою зрадою

М’яке вечірнє світло пробивалось крізь тюль. Оксана поставила на стіл дві тарілки з вечерею й глянула на годинник. Вісім вечора....

З життя6 години ago

Сорок років на згадку: перегляд старих фотографій за кухонним столом

Оксана Іванівна сиділа на кухні, перебираючи світлини в телефоні. Сорок років — кругла дата. Вона хотіла влаштувати справжнє свято, запросити...

З життя8 години ago

Приготуй, прибери та заробляй сам – я не твоя служниця!

— Хочешь ковбасок чи яєшню? — запитала Олеся. Андрій сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. — Ковбаски. Тільки без...

З життя10 години ago

Краса квітів: Життя поруч з розкішшю

Жінка жила у гарному будиночку. Поруч, на квітнику, розцвітали гортензії й петунії. Фіолетове шаленство кольорів просто запаморочувало. Вона згортала ноги...

З життя13 години ago

«Вік не перешкода: несподіване відкриття»

Григорій зніяковів, коли дізнався, що дівчина молодша за нього аж на дванадцять років. Йому тридцять, їй — вісімнадцять. Так, вона...

З життя16 години ago

Дорога додому: втомлена, але сповнена сподівань.

Сон був мов із казки, але водночас дивний і тривожний. Оксана поспішала додому. Десята година вечора, а їй так хотілося...

З життя16 години ago

Вигнання з дому: жінка з поламаним чемоданом вирушає в невідомість!

Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...