Connect with us

З життя

«Чому я відмовилася сидіти з онуками і стала поганою бабусею в очах доньки»

Published

on

Мені шістдесят п’ять. Я не вважаю себе слабкою жінкою, і за моїми плечима — важке, але гідне життя. Я виростила доньку, зберегла шлюб, багато працювала і досі не сиджу без діла. У нас з чоловіком своє житло, я ще працюю, а він уже на пенсії — на жаль, з серйозними проблемами зі здоров’ям. Ми разом тримаємось, як можемо. І раптом — такі звинувачення. Від рідної дитини.

Вона сказала, що я… погана бабуся. Лише через те, що я не погодилась посидіти з онуками два тижні, поки вони з чоловіком поїдуть відпочивати. Здавалося б — що тут такого? Та ж свої діти, онуки — рідна кров. Але я теж людина. І я втомилась.

Доньці зараз тридцять п’ять, і вона не працює — у декреті. Два сини: п’ятирічний Ярик і семирічний Олесь. Енергійні, галасливі, невгамовні. Я їх люблю, не подумайте. І раніше ніколи не відмовлялась за ними приглянути. Навпаки — коли донька зятем хотіли побути наодинці чи просто відпочити, я завжди була поруч. Завжди допомагала, навіть не чекаючи прохань. Але все змінюється.

З роками у мене з’явились проблеми з тиском, суглобами, я стала швидше втомлюватись. Чоловікові потрібен догляд. Дім, ліки, кухня, прибирання — все на мені. Буває, ввечері сісти за чашку чаю — немає сил. А тут — двоє маленьких дітей, з ранку до ночі. Я просто не витримаю. Цей не відпочинок — це марафон, на який в мене не вистачить міцності.

Коли донька поставила мене перед фактом: «Ми їдемо, а діти залишаться у вас», я не стрималася. Сказала, як є: я втомилась. Мені теж потрібен відпочинок. Хоч кілька днів на рік подумати про себе. Адже я не вічна.

І тут вона розлютилась. Назвала мене егоїсткою. Сказала, що я ніколи по-справжньому її не любила, що їй соромно за таку матір. Ніби ніж у спину. Я все життя старалася заради неї, працювала, не спала ночами, боліла душею. Так, наші батьки жили далеко, і нам з чоловіком ніхто не допомагав. Але я не нарікала, не скаржилась. Усе робила сама, з любов’ю. І що тепер?

Шкода, але зять теж не втручається. Хоча його батьки живуть у тому ж місті — і, до слова, онуків майже не беруть. Чому б не поділити турботи порівну? Але ні — усі звикли, що «мама допоможе». Наче в мене немає своїх справ і я не маю права сказати «ні».

Адже я просто попросила їх подумати, знайти компроміс, якось розподілити навантаження. Чому я повинна жертвувати своїми силами, здоров’ям, часом сама? Так, я бабуся. Але це не означає, що я зобов’язана все кинути і повністю взяти на себе виховання онуків, поки батьки відпочивають.

Я хочу, щоб донька зрозуміла: зараз — найважливіший момент її життя. Діти швидко ростуть. Сьогодні ти з ними, а завтра вони вже дорослі. Я дуже добре це знаю. Коли дивлюся на старі фото, де вона ще маленька, у мене сльози на очах. Скільки моментів упущено — уся в роботі, в метушні. А тепер шкодую.

Не хочу, щоб вона пройшла через те саме. Нехай цінує час з дітьми зараз, а не потім, коли буде вже пізно. Відпочити можна і всією родиною. Або знайти інші варіанти. Але звалювати все на плечі матері — це несправедливо.

Я не хочу, щоб через цюЯ хочу, щоб вона колись зрозуміла, що любов — це не лише про те, щоб брати, а й про те, щоб вміти відпустити.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − 16 =

Також цікаво:

З життя6 години ago

Excuse me, may I join you for a meal?” asked the young homeless girl to the millionaire—what he did next left everyone in tears and changed their lives forever.

“May I eat with you, sir?” asked the homeless girl, her voice soft but cutting through the hum of the...

З життя6 години ago

At 49, With Two Grown-Up Children and a Devoted Husband — He Chose Youth and Shattered Everything

At 49, with two grown children and a loving husbandhe chose youth and destroyed everything. In a quiet village near...

З життя8 години ago

At 49, with Two Grown-Up Children and a Cherished Husband — She Chose Youth and Ruined Everything

At 49, With Two Grown Children and a Beloved HusbandHe Chose Youth and Destroyed Everything At 49, I had two...

З життя9 години ago

As Katya Settled the Bill, Sergei Drifted Away. Just as She Began Arranging Her Groceries, He Slipped Out. Upon Leaving the Shop, Katya Spotted Sergei Having a Smoke.

While Emily was paying at the till, Simon wandered off. By the time shed started packing the shopping bags, hed...

З життя10 години ago

As Katya settled the bill, Sergei drifted away. Just as she began to organise her shopping bags, he slipped out. Upon leaving the shop, Katya spotted Sergei, who was enjoying a smoke.

*Diary Entry* While Emily was paying at the till, George lingered by the door, distant. By the time she began...

З життя11 години ago

My Stepson Took on That Saying: Only Real Mothers Deserve a Place at the Front!

My stepson challenged that old saying: only real mothers belong at the front! When I married my husband, James was...

З життя12 години ago

My Stepson Took on That Saying: Only Real Mothers Have a Front Row Seat!

**Diary Entry** I never thought a simple saying would be challenged by my stepson: Only real mothers get the front...

З життя12 години ago

I Never Loved My Wife and Have Always Told Her: It’s Not Her Fault — We’re Just Fine Together

I Never Loved My Wife and Always Told Her So: Its Not Her Fault We Got On Just Fine I...