Connect with us

З життя

Я втомилася від безкінечного контролю свекрухи

Published

on

Я втомилася від нескінченного контролю свекрухи

Коли я виходила заміж, я наївно думала, що найбільші труднощі в житті — це іпотека, діти та побут. Але на ділі виявилося, що справжнім випробуванням для мого терпіння стала зовсім не бідність чи втома після безсонних ночей. Найважчим тягарем для мене стала… свекруха.

Наші з нею стосунки з самого початку не склалися. Її дратувало буквально все: як я одягаюся, як готую, як виховую дитину, як прибираю в домі. А найголовніше — що я дозволяю собі не мовчати. Я ніколи не була з тих жінок, що погоджуються, закусивши язика. Я не з тих, хто терпить. І, мабуть, саме це її бентежило найбільше.

Спочатку вона чіплялася до моїх кулінарних здібностей. Ну не вмію я пекти! Не люблю я возитися з тістом, у мене немає до цього ні бажання, ні натхнення. Та й чесно кажучи — не вважаю випічку корисною їжею, то навіщо витрачати час і сили на те, що сама навіть не їм? Але для свекрухи це звучало як злочин.

— Якщо не вмієш пекти — то ти не господиня! — твердить вона, заходячи в дім з черговим пирогом. — Хоч мати чоловікові пиріг спеке, коли дружина невміха.

Чоловік, звісно, брав пироги. І навіть з подякою. А потім розповідав, як у офісі колеги за мить з’їли все до останньої крихти. А свекруха ходила задоволена, ніби медаль на груди отримала. Мені було обідно — але я мовчала. Поки що.

Але їжа — це були лише квіточки. Далі пішло все підряд. Її дратувало, як я прибираю в квартирі. На її думку, підлогу треба мити тільки вручну, швабру вона вважала «знаряддям лінивих». Нижню білизну, виявляється, не можна прання в машинці — лише руками. Прасувати потрібно все — навіть простирадла та шкарпетки! Вона, бачте, «все життя так робила». А я? А я вважаю, що в ХХІ столітті мучити себе домашньою роботою до сьомого поту — це, м’яко кажучи, дивно.

Стиральна машина та сушарка — мої найкращі друзі. Я акуратно складаю сухі речі й кладу їх у шафу. Так, якщо дуже пом’ялися — прогладила. Але лише тоді, коли це дійсно потрібно. Я вважаю, що жінка не повинна перетворюватися на пралю та прибиральницю. Особливо якщо вона працює не менше за чоловіка.

А потім свекруха добралася й до моєї зовнішності.

Я отримала підвищення, дохід зріс, і я нарешті дозволила собі трЯ дозволила собі трішки подумати про себе, і це знову стало приводом для її незадоволення.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + 3 =

Також цікаво:

CZ3 години ago

Jak jeden telefonát od souseda změnil muže, který celý život jen opravoval auta

Říjnové ráno v Plzni páchlo mrazem a motorovým olejem. Měl jsem ruce po lokty v kufru Octavie, hledal jsem rezervu,...

LT3 години ago

Motinos netektis Šiauliuose: ką Rasa suprato, tvarkydama palikimą po metų

Rasa atrakino duris su raktu, kurį mama laikė po kokoso kilimėliu, ir pirmas dalykas, kurį pajuto, buvo skalbimo miltelių kvapas...

HU9 години ago

A hűtő, a dédi és a 20 pontos vizsga Veszprémben

Negyvenegy éves vagyok, autószerelő, és három hónapja nem voltam egyedül a saját műhelyemben gondolkodni. Mindig ott volt valaki a hátam...

HE9 години ago

הפרח שליד הספסל ברחוב ביאליק

אני שומרת על הגינה הציבורית ברחוב ביאליק בחולון כבר תשע שנים, מאז שיצאתי לפנסיה מהעבודה בעירייה. יש לי ספסל קבוע,...

IT9 години ago

Il conto cointestato che mio fratello non sapeva che avevo già chiuso

Mi chiamo Marco Ferretti, ho trentotto anni, e faccio il commercialista a Verona da dodici. Quello che sto per raccontare...

BG10 години ago

**Златната брошка от майчиното бюро**

Случи се точно по средата на сватбения прием. Тортата беше разрязана, музиката приглушена, гостите се размърдаха между масите. Сервитьорка, едва...

BG13 години ago

Какво се случи със Силвиу в деня на инцидента в склада, когато целият град Пловдив му обърна гръб

Дъждът барабанеше по ламаринения покрив на складовата база за мебели на улица „Васил Левски" още от обяд, когато мотокарът на...

LT14 години ago

Birutė Kazlauskienė ir pūslė, kuri neskaudėjo

Tamsi, drėgna naktis rugpjūčio pabaigoje. Birutė Kazlauskienė pabudo pirmą valandą dvidešimt, nes kažkas dešinėje pėdoje niežėjo taip smarkiai, kad prasimušė...