З життя
Моя любов до названого сина не має кордонів: я вважаю себе його матір’ю
У маленькому містечку, де всі знають одне одного, життя йде своїм звичним шляхом. Роботи тут небагато, тому більшість мешканців виживають за рахунок власного господарства: хтось вирощує овочі, хтось ловить рибу чи полює.
Наша сім’я не була винятком. Півгектара городу й двадцять соток саду при доброму догляді не лише годували нас, а й давали можливість заробити. Чоловік полюбляв рибалку, а я доглядала за худобою та птицею. Ми з дитинства вчили наших дітей до праці: хтось годував курей, хтось полов грядки.
Недалеко від нас жила жінка на ім’я Оксана. Її родючість вражала все місто: дітей у неї було більше десяти. Проте ні Оксана, ні її чоловік Тарас не намагались забезпечувати свою родину. Їхні землі стояли запущені, і навіть коли сусіди брали їх в оренду, швидко відмовлялись через вимоги господарів.
Основним заняттям Оксани й Тараса було жебрацтво. Сусіди з милосердя допомагали: хто давав відро картоплі, хто — яйця, м’ясо чи фрукти. Діти Оксани часто приходили в гості, пропонуючи допомогу в господарстві за їжу. Я теж не відмовляла їм.
Особливо запам’ятався мені старший син Оксани — Богдан. Він завжди старався виконати роботу якісно й ніколи не йшов від нас голодним.
Одного разу Тарас не впорався з алкоголем і покинув цей світ, залишивши Оксану з дітьми. Вона здавалася байдужою до них. Голова міськради викликав службу опіки, і дітей розподілили по інтернатах.
Богдана теж забрали. Ми з чоловіком дуже прив’язались до хлопця, і його відсутність глибоко нас засмутила. Я дізналась, де він перебуває, і почала навідувати його разів два на місяць. Після довгих роздумів ми з чоловіком вирішили оформити опіку й забрати Богдана до нас.
Він знав нас, ми знали його, і з нашими дітьми він ладнав. Тому його поява в сім’ї пройшла без проблем. Богдан став нам справжньою підтримкою. Бувши старшим, він ніколи не підкреслював своєї переваги, а завжди допомагав молодшим.
Час минав, діти виросли, закінчили школу, хтось — училище, хтось — інститут, завели власні родини й роз’їхались Україною. Богдан після училища також поїхав.
Зараз йому вже за п’ятдесят. У нього чудова сім’я, двоє дітей, яких ми вважаємо своїми онуками. Від Богдана завжди віє теплом і вдячністю за нашу турботу. Я щаслива, що колись ми вирішили забрати його з інтернату.
You Bought This House Before We Married—Don’t Dictate What’s Mine!” I Snapped as My Husband Tried to Order Me Around in My Own Home.
“It seems youve forgotten this flat is minebought before we married!” I said coldly as my husband confidently gave orders...
My Son-in-Law Threatened to Cut Me Off from My Daughter Unless I Sell My Mother’s House
**Diary Entry** Half my life, Ive lived alone. Not that I didnt marryJohn left me a year after the wedding,...
“You seem to have forgotten this flat is mine—I bought it before we were married!” I snapped as my husband barked orders about *my* home.
The air was thick with tension as I stood in the doorway, my voice icy. “Seems you’ve forgotten this flat...
The Other Mother-in-Law…
**Diary Entry** When I stepped into the flat, the first thing I saw were my mother-in-laws shoes right in the...
My Mother-in-Law… Again: A Story of Family Tensions and Second Chances
**The Second Mother-in-Law** When Emily stepped into the flat, she immediately spotted her mother-in-laws shoes right in the middle of...
Galina Peterson Reached for the Envelope So Forcefully That Everyone Gasped—Spoons Clattered on Plates. Her Glossy Red Nails Nearly Sliced Through the Paper. But the Notary Firmly Placed a Hand on Hers.
Margaret Peterson lunged for the envelope so abruptly that everyone startled, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...
Get Out of Here, You Ugly Old Man!” They Shouted, Chasing Him from the Hotel. Only Later Did They Discover Who He Truly Was—But It Was Too Late.
“Get out of here, you filthy old man!” they shouted as they shoved him out of the hotel. Only later...
Darling, could you pick me up from work? – She called her husband, hoping to avoid a tiring forty-minute journey on public transport after a long day.
**Diary Entry** *15th May 2023* Love, can you pick me up from work? Emily called her husband, hoping to skip...