Вигнала свекруху з дому після зради чоловіка

Наш шлюб з Дмитром тривав шість років, і з самого початку ми жили в моїй квартирі. Кілька років тому я успадкувала від бабусі однокімнатне житло, за що була їй безмежно вдячна. З часом ми з чоловіком придбали більш просторе помешкання, тоді його батьки, які мешкали в селі й не мали грошей на переїзд, попросили дозволу оселитися в моїй старій квартирі. Я пощадила їх і погодилася, адже вони завжди гарно ставилися до мене.

Нещодавно я дізналася, що Дмитро весь цей час зраджував мені. Він вправно приховував свої пригоди, і я ні про що не здогадувалася. Найбільше мене турбувало одне: як вчинити з його батьками? Вони жили в моїй квартирі кілька років, оплачуючи лише комунальні послуги. Я хотіла отримувати додатковий дохід від здачі житла, а свекор із свекрухою не могли дозволити собі оренду у Києві. Їм довелося б або повернутися до свого села, де в них був свій дім, або шукати підробіток для оренди житла.

Свекор зі свекрухою знали про зраду сина, але жодним словом мене не підтримали. Звісно, вони не відповідають за вчинки дорослого сина, але якщо почуття Дмитра до мене згасли, чому він не сказав про це раніше, перш ніж заводити стосунки на стороні? Урешті-решт я вирішила помститися Дмитру, попросивши його батьків звільнити помешкання. Я пояснила їм, що більше не можу дозволити їм жити в моїй квартирі безкоштовно. Це, звичайно, засмутило їх, але в мене не було вибору.

Я сподівалася, що виселення батьків змусить Дмитра усвідомити серйозність ситуації. Свекор із свекрухою були здивовані й повідомили, що продали свій будинок у селі, щоб спробувати влаштуватися в місті, але тепер залишилися без даху над головою. Однак мені це було байдуже — адже вони могли звернутися по допомогу до нової пасії Дмитра. Тепер я шукаю орендарів, щоб отримувати додатковий дохід.

Думки друзів розділилися: одні вважали мій вчинок справедливим, інші гадали, що я мала пощадити літніх людей і дати їм час на пошуки нового житла. Але я вирішила, що більше не дозволю нікому користуватися моєю добротою. Свекор із свекрухою прожили в мене чотири роки, і я не взяла з них жодної копійки, окрім оплати комунальних послуг.

Мене вражає, як Дмитро міг так вчинити, коли в нашому шлюбі все було добре, і ми не сварилися. Можливо, я йому просто набридла, і він шукав розваг на стороні. Мені боляче, що він не цінував моєї підтримки, турботи про дім і смачні вечері. Я впустила його та його батьків у свою оселю, а натомість отримала зраду.

Я повідомила Дмитру про намір розлучитися. Він намагався вибачитися, благав мене пробачити, але я твердо вирішила: зраду не пробачу. Якщо він зрадив мені раз, зрадить іще. Я попросила його негайно виїхати, а батькам дала час на пошуки нового житла, адже незабаром у квартиру мали заселитися орендарі. Нехай вони дякують за це своєму синові.

Іноді я відчуваю себе жорстокою, але розумію: не можна дозволяти іншим експлуатувати твою доброту. Люди вчинили зі мною несправедливо й заслуговують на таке ставлення. У цьому світі кожен отримує по заслугах.