Connect with us

З життя

Как муж осознал суть «отдыха» в декрете за одну неделю

Published

on

**12 октября**

Много мужчин уверены, что декрет — это сплошной отдых, когда жена сидит дома, пьёт чай и изредка балуется с ребёнком. Как же они ошибаются… Наш случай — хорошая притча для таких умников.

У нас в семье двое сорванцов — Ваня и Петя, с разницей в год. Эти двое — будто ураган: то покоряют космос на диване, то осаждают крепость из подушек. А я среди этого — то пленник, то злой дракон. Плюс готовка, стирка, уборка, магазины — к приходу мужа всё должно сиять, а на плите дымиться борщ.

Муж, Дмитрий Сергеевич, трудился на заводе, кормил семью. Я старалась, чтобы после смены он отдыхал — детям сказку на ночь, иногда в конструктор с ними поиграет. Но денег вечно в обрез: ипотека жмёт, каждый рубль на счету.

А потом грянул гром: на заводе сокращения, Диму уволили. Дали расчёт — две зарплаты, но он будто в ступор впал. Дни напролёт — на диване, в телевизор уставился. Ждала, что очнётся, работу искать начнёт… но нет.

Когда сбережения начали таять, я не выдержала:

— Дима, мне предложили работу. Раз ты пока свободен, может, сам с детьми побудёшь?

Он глаза округлил:

— То есть… я в декрет? Кастрюли, пелёнки, песочницы?

Я усмехнулась:

— Ты же говорил — «лёгкий отдых». Проверишь на себе.

Он кряхтел, но согласился. Я ему инструкции выдала: график кормёжки, купания, куда бежать, если Ваня опять спрячет Петин ботинок. Дмитрий даже в блокнот всё записал — серьёзно так, будто экзамен сдаёт.

Мой первый рабочий день… Боже. Прихожу — квартира будто после нашествия монголов: игрушки в каждом углу, посуда в раковине горой, дети голодные, в соплях. Дмитрий встретил меня виновато:

— Прости… Я думал, суп быстрый, а он пригорел…

Первые дни я его жалела — мол, новичок. Но к концу недели он рухнул на диван и простонал:

— Всё. Это не отдых. Это ад. Давай в садик их срочно оформлять.

Мы подсуетились, детей пристроили, Дима рванул искать работу. Нашёл, кстати, быстро. Теперь иногда вспоминаем его «отпуск» и смеёмся.

Вывод прост: декрет — это не халява, а работа потяжелеТеперь, когда ужин подгорает, Дмитрий только вздыхает и шепчет: «Спасибо, что ты всё это делаешь».

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − сім =

Також цікаво:

З життя44 хвилини ago

Кулон, що змінив долю: історія відродження кохання

Один кулон змінив усе: як дружина повернула чоловіка до життя — Коханий, я сьогодні заскочу до Марічки, — промовила Соломія,...

З життя45 хвилин ago

Свекруха на весіллі: подарунок, який краще не отримувати

Давним-давно, у старому місті Львові, де вулички вимощені бруківкою, а в повітрі пахне кавою, готувались до весілля Оксана та Тарас....

З життя50 хвилин ago

Подарунок на річницю, що змінив моє життя

Дарунок на річницю, що перевернув все моє життя Ганна пильно розглядала своє відображення у дзеркалі. Сьогодні вона була особливо гарною:...

З життя1 годину ago

«Неочікуваний сюрприз від свекрухи зруйнував нашу першу радість»

«Подарок» свекрухи, який зруйнував нашу першу радість Сьогодні я перечитала наші весільні фото і згадала, як усе почалося. Ми з...

З життя1 годину ago

Дочь отправила мать в дом престарелых, не зная, что брат подарил ей дом

Жадность, прикрытая заботой, часто превращается в предательство. Если кто-то верит, что родство — это залог любви и верности, то эта...

З життя1 годину ago

Чому ти вимагаєш від мене ділитися спадщиною?

Тихий вечір у нашому затишному домі в Чернігові був сповнений спокою. Я, Соломія, щойно вимила посуду після вечері, мій чоловік...

З життя2 години ago

Нянчила внука две недели, а в ответ — скандал и критика от невестки

Две недели я сидела с внуком, а вместо благодарности получила скандал — невестка заявила, что я всё делаю не так....

З життя2 години ago

Мій син покинув дружину з дітьми заради іншої: я не можу цього пробачити

Моє серце болить від сорому і болю за свого сина. П’ять років тому мій син, Тарас, зруйнував свою родину, зрадивши...