Connect with us

З життя

Бабуся продала квартиру, дізнавшись, що онук хоче її вигнати

Published

on

Коли бабуся дізналась, що онук хоче вигнати її з квартири, вона продала її без жалю.

Навіщо брати іпотеку, якщо можна дочекатися, поки бабуся помре, і отримати її житло? Саме так міркував двоюрідний брат мого чоловіка, Дмитро. У нього дружина Оксана та троє дітей, і вся їхня родина живе у очікуванні спадщини. Вони не хочуть зв’язуватися з кредитами, мріючи про день, коли бабусина квартира дістанеться їм. Поки вони живуть у матері Оксани в тісній двокімнатній квартирі у Львові, і, судячи з усього, цей побут їх нещадно тяготить. Дмитро і Оксана все частіше шепочуться про те, як би «вирішити питання» з бабусею.

А бабуся, Ганна Іванівна — справжній перлинний характер. У свої сімдесят п’ять вона повна енергії, живе яскраво і не скаржиться на здоров’я. Її будинок у центрі Львова завжди відкритий для друзів, вона освоїла смартфон, ходить на виставки, відвідує театри, а іноді навіть дозволяє собі легкий флірт на танцях для пенсіонерів. Вона немов сяє, і її життя — приклад того, як можна насолоджуватися кожним днем. Але для Дмитра й Оксани це не привід для гордості, а причина для роздратування. Вони втомилися чекати.

І ось їхній терпець урвався. Вони вирішили, що Ганна Іванівна має переписати квартиру на Дмитра, а сама переїхати до будинку для літніх людей. Вони навіть не приховували своїх намірів, стверджуючи, що «бабусі там буде краще». Але Ганна Іванівна не з тих, хто здається. Вона рішуче відмовила, і це розпалило справжню бурю. Дмитро розлютився, кричав, що вона «егоїстка» і «повинна думати про онуків». Оксана підливала оливи в вогонь, натякаючи, що бабуся «занадто зажилася».

Ми з чоловіком, дізнавшись про це, були в шоці. Ганна Іванівна завжди мріяла про подорож до Італії — побачити Колізей, відчути аромат кави, пройтися вузькими вуличками Риму. Ми запропонували їй переїхати до нас, здати її квартиру в оренду й копіти на мрію. Вона погодилася, і незабаром її простора трикімнатна квартира в центрі міста почала приносити дохід. Дмитро й Оксана, дізнавшись про це, влаштували грандіозний скандал. Вони вважали, що квартира за правом їхня, і вимагали, щоб бабуся пустила їх туди жити. Вони навіть звинуватили мого чоловіка, Івана, у тому, що він «вплинув» на бабусю заради спадщини. Дмитро дійшов до того, що вимагав віддати йому гроші з оренди, називаючи їх «своєю законною часткою». Ми відповіли, що цього не буде, і крапка.

Оксана почала заходити до нас майже щодня. То сама, то з дітьми, то з якимись дивакуватими подарунками. Вона розпитувала, як справи в бабусі, але ми бачили справжню мету — вони з Дмитром все щели сподівалися, що Ганна Іванівна скоро «піде» і залишить їм спадок. Їхня жадібність та безсоромність вражали.

Тим часом Ганна Іванівна накопичила достатньо грошей і вирушила до Італії. Повернулася вона сяюча, з валізою історій та фотографій. Ми запропонували їй не зупинятися: продати квартиру й продовжити подорожі, а на старість жити з нами у затишку. Вона задумалася й вирішилася. Її велика квартира піла за гарну ціну, а на отримані кошти вона купила маленьку затишну студію на околиці Львова. Решту вклала у нові пригоди.

Ганна Іванівна об’їздила Іспанію, Німеччину та Швецію. У Швеції, на екскурсії озера Меларен, вона познайомилася з шведом на ім’я Юхан. Їхній роман був ніби з кіно: у сімдесят п’ять вона вийшла за нього заміж! Ми з Іваном прилетіли на весілля у Швецію, і це було неймовірно — бачити, як вона сяє у білій сукні, оточена квітами й посмішками. Ганна Іванівна заслужила це щастя. Вона все життя працювала, виростила дітей, допомагала онукам, а тепер нарешті живе для себе.

Дмитро, дізнавшись про продаж квартири, розлютився. Він вимагав, щоб бабуся віддала йому студію, стверджуючи, що «їй і так вистачить». Як він збирався помістити туди п’ятьох — загадка. Але нас це вже не хвилює. Ми щасливі, що Ганна Іванівна знайшла своє місце під сонцем. А Дмитро й Оксана… Їхня історія — нагадування, що рідні іноді показують своє справжнє обличчя, коли справа стосується грошей.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − дванадцять =

Також цікаво:

З життя4 години ago

Two Weeks a Cat Kept Visiting the Window—Staff Were Stunned When They Discovered the Reason

For two weeks, the cat kept appearing at the window. The staff couldnt believe it when they found out why....

З життя4 години ago

Nothing Terrible Happened in the End! Well, It Happens to the Best of Men – Got Carried Away and Couldn’t Stop in Time

“Vicky, really, nothing terrible has happened! Men do this sort of thingthey get carried away, can’t stop themselves in time....

З життя6 години ago

Well, in the end, nothing terrible happened! It’s just one of those things that happens to men – got carried away and couldn’t stop in time!

**Diary Entry 25th March** Nina kept pleading with me. “Emily, honestly, nothing truly awful happened! Men slip up sometimesgot carried...

З життя7 години ago

And what exactly are we doing here? Why are we barging into someone else’s house?

Long ago, in a quiet village near Bath, there lived a woman named Eleanor Whitmore. She stood in the doorway...

З життя8 години ago

What on Earth Are We Doing Here? Why Are We Breaking Into Someone Else’s House?

“Oh, what are we doing here? Why are we breaking into someone elses house?” “Its over, Emily. I want a...

З життя9 години ago

Terrifying Surprise Uncovered by Chance: My Four-Year-Old Sister Lucy’s Umbilical Hernia Required Immediate Surgery—She Refused to Go Without Dad, So We Waited for Him to Return from His Trip to Escort Her to the Operating Room.

A shocking discovery came about purely by chance. My four-year-old sister, Lucy, developed an umbilical hernia. The doctors said not...

З життя11 години ago

Early Spring

Early Spring Little Emily, a four-year-old girl, studied the “newcomer” who had recently appeared in their neighbourhood. He was a...

З життя11 години ago

A Terrifying Discovery by Pure Chance: My Four-Year-Old Sister Lucy Developed an Umbilical Hernia. Doctors Warned Us Not to Delay—The Sooner the Surgery, the Better. Lucy Refused to Go to the Hospital Without Dad, So We Waited for His Return from a Work Trip, and He Walked Her All the Way to the Operating Room.

The terrible truth came to light by pure chance. My four-year-old sister, Lucy, had developed an umbilical hernia. The doctors...