Connect with us

З життя

«Таємна дарча: як мовчання ледь не зруйнувало родину»

Published

on

Щоденниковий запис: «Ти мені нічого не кажеш, отже, ти теж готуєшся до розлучення»

Ми з Ігорем вечеряли, коли вхідні двері різко відчинилися, і в кімнату буквально ввірвалася його матір — Ганна Іванівна.

— Сину! Зараз ти дізнаєшся багато нового про свою дружину! — голосно оголосила вона з порога.

— Мамо, сядь, заспокойся. Ти вся червона, у тебе ж тиск, — збентежився Ігор.

— Маю з чого! — викликаюче відповіла свекруха й обернулася до невістки. — Я сьогодні зустріла Тетяну, ту, з якою ти працюєш, і вона мені все розповіла!

— Що саме? — спокійно запитала Оксана, дивлячись на Ганну Іванівну.

— Що тебе підвищили ще минулого року, і ти отримуєш у півтора рази більше за Ігоря. А він навіть не знає! Усе приховуєш! — випалила свекруха, ледве не задихаючись від обурення.

— У чому проблема, Ганно Іванівно? Ми в вас грошей не просимо, на життя вистачає. Що вас турбує?

— Навесні, коли я попросила вас допомогти з ремонтом даху на дачі, ти сказала, що в вас немає грошей. А тепер виходить, що вони є! І де ж вони? Ти їх копиш на розлучення, так?! — наполегливо кричала свекруха.

Оксана підвелася зі столу й звернулася до чоловіка:

— Ігорю, принеси, будь ласка, із верхньої шухляди в спальні червону папку.

Він мовчки виконав її прохання.

— Що це? — запитав він, відкривши папку. — Депозити?

— Так. На Маринку й Юрка. Я щомісяця відкладаю частину зарплати — на їхнє майбутнє. Коли я зрозуміла, що у вашій родині я лише тимчасова, мені довелося подумати про те, як захистити своїх дітей.

— Що значить «тимчасова»? — втрутився Ігор.

— А ти не пам’ятаєш, як оформили квартиру, яку тобі купили батьки на гроші від проданої двокімнатної у центрі? На себе. Бо «ו— У разі розлучення. Тоді ти нічого не сказав. Ні слова. Я була вагітна, ти знав. І мовчав.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 + 8 =

Також цікаво:

З життя42 хвилини ago

Присутність поруч

Ще літом ця лавка у сквері на Львівській була гучною: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про фільми та ігри. Восени...

З життя2 години ago

Коли завітала Радість

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева мряка — і Дмитро, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу він ішов...

З життя2 години ago

Літо у підземеллі

**Підвальне літо** Спочатку був грюкіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, ніби просто в стіну будинку на розі Саксаганського в’їхав...

З життя3 години ago

Коли з’явилася Радість

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — і Андрій, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу йшов пішки:...

З життя3 години ago

Нужденні злидні

Марійка росла, як бур’ян на городі — без турботи, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні догляду, навіть простого людського...

З життя4 години ago

УБІДНЕНА

Оля виросла, як бур’ян біля дороги — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні турботи, навіть простого людського...

З життя4 години ago

Коли все зникло — без звуку

Коли все пішло — без звуку Коли вхопився двері, Олег не запорхнув. Він сидів на старому табуреті біля стіни, босоніж,...

З життя5 години ago

Коли все зникло — у тиші

Коли все пішло — без шепоту Коли двері замкнулися, Дмитро навіть не здригнувся. Він сидів на старому табуреті біля стіни,...